У бабусі був ювілей – 65 років. Зібралася вся наша велика родина. Правда, Марти не було. Вона з чоловіком мала в цей день вирішити якісь важливі сімейні справи. Я, якщо чесно, тільки зраділа з цього приводу. Але додому я поїхала в геть кепському настрої. Ну це ж треба було моєму чоловіку взяти і ляпнути правду. Я на таке закінчення святкування не розраховувала!
Андріана та Марта двоюрідні сестри однолітки. Народилися з різницею в місяць. І хоч у них різні матері, поводяться як рідні. Постійно змагаються, хто кращий, швидший, успішніший.
Ще в дитинстві, на шестиріччя, бабуся подарувала обом однакові сукні, різних кольорів, рожеву та синю. Запропонувала вибрати, кому яку хочеться. Марта віддала перевагу рожевій, Андріана погодилася на блакитну. До кінця дня Марта закотила істерику, що в її сестри сукня краща, красивіша. Довелося мамі їхати, купувати таку, як у Андріани.
Аналогічні істерики дівчина влаштовувала регулярно. То кофта у сестри краща, то на гойдалках вона довше катається, то ім’я у неї не таке гарне. Доставляло їй задоволення робити дрібні капості сестрі. Вона відповідала їй тим самим. Усі спроби батьків примирити дівчат не мали успіху.
Подорослішавши, вони так і залишилися в стані суперництва. Тільки зовні здавалося, що вони нормально спілкуються, при цьому завжди на варті, щоб не наговорити зайвого. Потім Андріана помітила, що сестра повторює все за нею. З’їздила відпочити на море, через деякий час Марта їде теж, до того ж готелю. Пішла здавати на права і сестра надумала.
Колись давно у Андріани почалися стосунки з хлопцем. Вже познайомила його з батьками. Через пів року дізналася, що Марта зібралася грати весілля зі своїм залицяльником. Начебто змагаючись, хто перший, як у дитинстві.
Відносини у Андріани не склалися, через час вони розлучилися і дівчина зустріла нового кавалера. Він справляв враження заможної людини. Він мав нормальну роботу і міг дозволити балувати дівчину подарунками, запрошувати до ресторанів. Загалом, досить перспективний кандидат із купленою за свої гроші квартирою, автівкою Mercedes, хорошими перспективами щодо просування кар’єрними сходами. Весілля зіграли, полетіли відпочивати до Туреччини. Сестра на урочистості не була присутня, хоч і була запрошена з чоловіком.
Незабаром після весілля у чоловіка Андріани почалася смуга невдач. Спочатку посварився з начальством та його звільнили. Влаштувався в іншу фірму, але там теж не все було гладко. Наробив багато помилок та перейшов на нове місце. Там його скоротили. Кілька місяців просидів без роботи. Дружина на той момент була в декреті з однорічним малюком.
Чоловік хотів, щоб вона вийшла на роботу, а він би сидів із дитиною. Але такий розклад дівчину не влаштовував. Вона не збиралася тягнути сім’ю. Це завдання чоловіка бути добувачем. Та й син має бачити нормального батька. Після пів року пошуків Вадим зміг знайти якусь роботу. Андріана сподівалася, що це тимчасове місце, потім зможе знайти краще, адже досвід є, той вік, який люблять роботодавці. Тому намагалася не хвилюватися і нікому не розповідати про місце роботи чоловіка та його зарплату. Але чоловік не хотів ворушитися. Його цілком усе влаштовувало.
Коли дитині виповнилося два з половиною роки, Андріана змушена була вийти на роботу. Для дитини взяли няню, витративши на це пів зарплати. Родичам довелося говорити, що збирають на розширення, тож економлять. Гардероб новий не потрібен, старий подіти нема куди. У відпустку їздити поки що не хочеться. Загалом, маскувалася, як могла, щоб родичі не зловтішалися.
Але минулими вихідними всі зібралися на ювілеї у бабусі. Її тітка вирішила поцікавитись, де працює Вадим. Він як на духу і виклав де, скільки. Тітонька була дуже здивована. Тепер Андріана розуміла, що про це обов’язково дізнаєтесь сестра. Настрій зіпсувався. Посварилася з чоловіком, а він здивований, чому повинен приховувати свою посаду і зарплату. Навіщо брехати про нечувані доходи. Але ж можна просто замовчати, перевести розмову в інше русло. Навіщо всім знати про те, що немає перспектив на покращення у зарплаті.
Хіба я не права? Тепер і Марта дізнається, і буде підсміхуватися за моєю спиною…
Фото ілюстративне
Недавні записи
- Я як дізналася, що той, ніби як зять, перетягнув мою сусідку Марту і її дочку в своє “коло”, ледь зі стільця не впала. Це ж як таке може бути, вони ж хрещені в нашій церкві? В мене ще було бажання Марті очі відкрити на того Марка в перші дні знайомства з Анною, але думаю, чого буду пхатися в чужу сім’ю. Тепер про це дуже шкодую. Можна ж було їх від цього вберегти. А тепер, хто його знає, чим все закінчиться
- За гроші, які мама висилала з Польщі, ми поробили все що можна було. В нас не хата, а лялечка. Мама останній раз як приїжджала, то рідний дім не впізнала. Ми і бруківку постелили і дах замінили, всюди ремонти сучасні, а на вулиці працював ландшафтний дизайнер. І я і брат вже працюємо, тому кожного разу просимо маму залишитися в Україні і відпочити нарешті від тих заробіток. Але та ні в яку. Все їй щось бракує. Тепер проблему в брату вона найшла. Хоча це смішно
- Вчора нас з сім’єю вперше за три роки покликала до себе в гості сестра. Накрила стіл із різних закусок, а це і канапки з червоною рибою, різні сири і ковбаски. Чоловік шашлик приготував на мангалі. Я трохи поїла а потім питаю: “Олеся, а щось і гарячих страв буде?” На що у відповідь почула: “Все що на столі, більше нічого”. Додому я їхала сильно засмучена, адже так жити не можна. Моя сестра вже не молода дівчина, а елементарно навіть гостей приймати не вміє
- Каті було шістнадцять, як ми дізналися, що вона чекає дитину. Звісно, було важко сприйняти цей факт, але нічого вже не зміниш. Батько дитини Денис, така ж дитина, як і наша Катя. Він відразу ж дав зрозуміти, що батьківство не його тема. Я зв’язалася з його батьками, і на приємний подив вони пішли на контакт. Але все це було до пори до часу. Лише на останньому місяці ми дізналися їх справжнє лице
- Вчора моїй подрузі сімдесят років виповнилося. Я знала, що Марія трошки безпорадна, щодо готування, тому заздалегідь її попередила, що моїм подарунком для неї, буде гарно накритий стіл. Завдяки допомозі дочки, стіл ми накрили шикарний. Гостей було немало-небагато – 11 осіб. Гаряче Марія сама приготувала, і дуже смачне. Та здивувало мене інше. Її брати, ніби ніколи нічого в тому житті не їли. Додому я йшла сама не своя