У Богдана і справді багато дзвінків по роботі, але були й такі, від яких він здригався, і щодуху мчав на балкон, чи у ванну кімнату. Так сталося і цього дня. Мало того, що чоловік пізно повернувся з роботи, він повечерявши не випускав телефону з рук. Руслана розуміла, що повинна щось зробити, і пішла на крайність
Руслана просікла, що чоловік Богдана щось від неї приховує.
Спершу ці довгі розмови на балконі, потім дивні повідомлення, виправдовування чому сьогодні так пізно.
– Мила, на роботі завал. Буду пізно.
І цей фон, як ніби хтось у нього стояв за спиною і підсміхувався, як ми круто твою дружину обдурили.
Те, що чоловік працював в продажах і йому постійно дзвонили в будь-який час дня і доби (і навіть вночі) вже стало звичним. Однак “ці” дзвінки явно носили інший характер. Вони мали іншу тональність. Чоловік якось відразу нервував, крок його змінювався, ставав більш прискореним.
Навіть коли мама дзвонила, він вів себе по іншому. З мамою він теж говорив інакше, лагідно, з тремтінням в голосі, ніби боявся видати себе, але тут була не мама. Тут явно щось не те. І ці очі палаючі, як у кота в березні.
Запитати в лоб Руслана не хотіла. Вона знала, що Богдан занадто розумний, щоб відповісти на питання. Щоб стати крутим професіоналом по роботі, він пройшов багато класних тренінгів та курсів і знає всі інструменти і техніки.
У мене сьогодні важливий клієнт. Може доведеться до третьої ночі вмовляти.
Руслана з кожним невиразним поясненням чоловіка, здригалася. Вона вже знала, що їхні стосунки розладналися, що чоловік охолов, перестав проявляти увагу, де та романтика, що була колись… Але ж це з її подачі він став працювати в сфері продаж. Виходить, з її подачі, він став таким.
А поки вона спостерігала, як чоловік іде на балкон, закривається у ванній або туалеті, прихопивши телефон і довго-довго приймає душ, чистить зуби…
Руслана розуміла, що повинна щось зробити, і пішла на крайність – купила собі телефон один в один, як у чоловіка, і ввечері підмінила. Коли чоловік пішов у ванну, вона почула шум води, і разом з цим гучне:
Не зрозумів!
Він вискакує з ванни, ще одягнений, дивиться, як дружина сидить на дивані з таким же апаратом, як у нього.
– А що це? – говорить Богдан, і швидко вихоплює з рук дружини телефон.
І дивиться на неї, такий здивований, як ніби його образили, відняли улюблену іграшку.
– Не розумію. Що це за дивина? Чому у нас два… – нервує він. – Це не мій телефон. А цей… так.
Богдан злякався, але в той же час чекав пояснень.
– А то я думаю, чому мій не включається, – спокійно сказала Руслана. Вона вперше бачила чоловіка таким розгубленим. Отаким він буває без телефону.
– Ти що телефон купила? – голосно запитав він. – А чому мені не сказала? Ми ж все обговорюємо.
– Усе? – розсміялася Руслана.
Богдан на це махнув рукою і вже хотів сховатися в ванній, як Руслана вигукнула:
— Бодь, а Бодь, можна одне запитання?
Він застиг, не повертаючись до неї.
– Милий, давно хотіла запитати тебе, а навіщо тобі у ванній телефон?
Він зам’явся.
– Ти його залиш, а то намочиш. Все ж техніка.
Шлюб їх протривав з того часу близько року. У Богдана й справді була коханка, з якою він вже давно зустрічався…
Фото ілюстративне – wpimg
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
