fbpx

«У чоловіка має бути квартира, а ти все одно до нового чоловіка жити підеш!». Це мені видала колишня свекруха, коли я прийшла забирати свої речі

«У чоловіка має бути квартира, а ти все одно до нового чоловіка жити підеш!». Це мені видала колишня свекруха, коли я прийшла забирати свої речі.

Вона була одна в квартирі, колишній поїхав кудись із друзями (напевно спеціально, щоб зі мною не зіткнутися), тож я вирішила дізнатися її думку щодо всієї цієї ситуації з квартирою.

Адже ми платили разом, а залишається вона йому одному. З урахуванням того, що я чекаю на дитину, це якось взагалі не справедливо.

Хвала небесам, вона не почала нести дурниці про те, що це може бути не його дитина!

Вона посадила мене на диван і почала пояснювати, що розуміє мої труднощі, але у чоловіка має бути своя територія.

У 30 вже якось несолідно поневірятися по знімних, чоловік же здобувач! Раптом він знову одружується? Не сидіти ж йому одному після розлучення. І куди він дружину приведе? Не до мами ж.

А мені простіше я жінка. Зараз у батьків поживу (на кухонному дивані, бо в них одна), а там чоловіка все одно знайду. Ось у нього і житиму.

Так, ми платили іпотеку разом, але я ці роки в ній жила. «Просто уяви, що ти платила оренду за оренду»

І так, я згодна, що дорослому чоловікові варто мати своє помешкання, а не жити з мамою, тільки чому це помешкання наполовину за чужий рахунок? Чому це я маю піти і вважати, що платила оренду, а не він?

Чому я повинна жити з  батьками та на  орендованій квартирі, чекаючи дитини?

І, головне, чому все і завжди впирається у «це твій вибір»?

Який мій вибір? Але винний не чоловік, який втік від відповідальності, а я.

Господи, як же це надоїло. Як же складно залишатися тактовною і не кричати на всіх.

Фото – авторське, ілюстративне.

Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.

You cannot copy content of this page