Лізі 28 років, вона заміжня, є 6-річна дочка. Склалося в житті все начебто вдало. Є своє житло, яке належить Лізі і перейшло до неї у спадок, так що тертя невістка-свекруха через проживання на одній території, дівчина не зазнала.
Є робота і в неї, і у чоловіка, оклади не захмарні, але на життя цілком вистачає. Рік тому назад подружжя виконали і свою мрію: купили машину, на яку довго збирали.
Здавалося б живиі радій, але дрібні неприємності все ж трапляються.
– У чоловіка є мама і молодша сестра, – розповідає Ліза, – і вони постійно нам заздрять. Сестрі брата 19 років. Всі вуха прожужжала, що їй би свою квартиру, інакше заміж вона не вийде, не візьмуть. Свекруха постійно твердить, що ми шикуємо, машину купили нову, а могли б і її доньці допомогти з приданим.
Мама чоловіка ще працює і до речі, непогано заробляє, займаючи невеликий, але начальницький пост. Ірина, сестра брата, вчиться в коледжі, інститут вона не потягнула через занадто слабких знань.
– А відразу після покупки автомобіля мені на роботі видали шикарну премію. Просто непристойні для нас гроші, які звалилися на голову дуже несподівано. Начальник до останнього дня тримав у секреті, що за підсумками минулого року він вирішив нас не кволо заохотити.
Ліза з Микитою зраділи. Кредитів немає, кредиту немає, є машина. А давай кудись махнемо? А давай!
– Вирішити їхати на машині – так дешевше, ніж три квитка на потязі. Водимо ми її обидва, а дочка, хоч і маленька, але на задньому сидінні їй буде затишно і просторо, можна і поспати в дорозі. Почали готуватися до поїздки.
У магазині, де вона вибирала собі і дочці купальники, Ліза випадково зіткнулася з сестрою чоловіка. Ірина поцікавилася: навіщо обновки? Довелося відповісти.
– Вечором до нас в гості нагрянули обидві. Свекруха і сестра брата. З тортиком, чого від них ніколи було не дочекатися.
– Ви відпочивати зібралися? Візьміть нас! – почала канючити Ірина, – я як раз на канікулах, мама у відпустку йде. Ви ж на машині поїдете, як раз ми доречні.
На заперечення про те, що більше доби в дорозі на задньому сидінні автомобіля втрьох їхати для дочки буде важкувато, свекруха запропонувала:
– А відправ дочку до матері. Навіщо їй на море? Маленька ще.
Ага, правда, навіщо дитині на море, нехай в місті сидить, поки свекруха з дочкою, замість неї відпочивати поїдуть. Дівчинка почула і тут же розревілася.
Микита заспокоїв дочку, запевнивши, що вона головна і без неї на море не поїдуть. На поїзді свекруха зі сестрою їхати відмовилися: дорого, ми, мовляв, краще на бензин скинемся.
– Змовчали і ми погодилися. Тільки я поставила умову: за житло, годівлю і розваги свекруха з донькою платять самі. У нас просто не вистачить грошей ще на двох дорослих людей. Вони запевнили, що зрозуміло, знімуть на двох кімнату, заважати не будуть, розважатися будуть самі, тільки довезіть.
У призначений день, заїхали за родичками чоловіка і рушили в путь. Перші дзвіночки пролунали ще в дорозі.
– Я хочу на переднє сидіння, – заявила мама чоловіка, я старша за всіх, мені тут важко, тісно і дівчинка совається весь час.
Довелося Лізі поступитися їй місце. Потім вона змінила Микиту за кермом, а сам чоловік перемістився до доньки і сестри назад, говорити, що відпочити там він так і не зміг, з його майже двометровим ростом, було б зайвим.
З горем навпіл, з вередувати через тісноту дитиною, вони дісталися до місця. Кімнату Ліза з Микитою пригледіли заздалегідь. Свекруха заявила, що їй дуже дорого.
– Я психанула, бо сказала до чоловіка, що він може продовжувати шукати більш дешеві варіанти, а ми залишимося тут. Через годину вони повернулися. Всі разом.
Виявилося, що грошей для знімання житла свекруха з дочкою не мали. При цьому свекруха почала кричати на Лізу:
– Ви нас на відпочинок запросили, ви повинні все оплатити! Чому я повинна знімати кімнату на свої гроші? Це ваша ідея була, щоб ми їхали з вами.
Микита від такого нахабства впав у ступор.
– Я знала, що таке може статися, тому просто дістала диктофон і включила запис того, як ми домовляємося, що за проживання та харчування свекруха з дочкою платять самі.
– Ах ти ще й на диктофон все записуєш, сину, у тебе жахлива дружина! Вона меркантильна і жадібна. Негайно шукай варіанти проживання для нас усіх, можна і дешевше зняти житло, подалі від моря, але на всіх.
– Мамо, тобі не здається, що це вже занадто? – заперечив син, – ви напросилися їхати з нами, заподіявши нам незручності, ви обіцяли скинутися на бензин, але благополучно забули про це, а тепер моя дитина буде їздити на море дві години на один кінець? Ви так відпочивати збиралися?
Ліза теж сказала, що жертвувати своїм комфортом вона не має наміру. Тоді свекруха зажадала негайно відвезти їх назад, а потім самим повернутися і відпочивати, раз вони такі жмикрути і не хочуть їм все оплачувати.
– Нормально, так? Тобто внучка повинна подолати ще 4 дні в дорозі, щоб побачити море?
Чоловік Лізи розсудив інакше, він відвіз маму і сестру на вокзал, насилу він взяв їм квитки на бічні полиці в різних вагонах. На крики свекрухи і сестри, що вони хочуть відпочивати, Микита просто сказав, що вони можуть залишатися прямо тут, на вокзалі, але ні копійки зайвої більше він їм виділити не може.
– У нас все розраховано було, нам і так довелося вже відпочинок скоротити через покупки квитків для родичок.
З прокльонами і сльозами вони занурилися в поїзд.
– Ми нормально відпочили, а після приїзду виявили, що наш замок заліплений чимось твердим, а двері в квартиру забруднені чимось. От не полінувалися ж! Свекруха ж розповіла всій рідні, що ми покликали їх на відпочинок і кинули без грошей на вокзалі.
Рік з Лізою і її чоловіком свекруха і сестра брата не спілкувалися, навіть внучку з Днем народження не вітали. А недавно знову дзвонили, питали, чи не збираємося ми на відпочинок, а то вони грошей накопичили і хочуть поїхати з нами.
– Так, кажу, збираємося, через тиждень. Ні, кажу, взяти з собою не можемо. Ні, не вередуємо. Просто летимо на літаку. На це, нам всім трьом рідна мати чоловіка і бабуся моєї дочки – побажала, щоб не приземлилися.
Фото – ілюстративне.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
