У день приїзду я причепурилася, приготувала вечерю, накрила стіл на двох і сіла чекати. Коли ж чоловік приїхав, то я відразу ж кинулася йому на шию. Але він мене зупинив – холодним поглядом та пішов на кухню
Недовіра часто стає перепоною між близькими людьми. Часто відбувається так, що пари розлучаються тільки через те, що один своє почуття недовіри контролювати не вміє. Це переростає в cтрaшнi рeвнощі і призводить до розриву. За матеріалами
Для особливо ревнивих потрібні вуха. Вуха є біля стін, біля дверей, у будь-чого, якщо знати, як і кого, коли просити! Мені ці самі вуха рятували відношення не один раз. Головне, щоб вони добре працювали тоді, коли відрядження чоловіка закидає його за сотню кілометрів від мене.
Як я собі це пояснювала, так це все тільки в цілях збору інформації. Адже, мій чоловік зовсім не вміє ділитися, розповідати, як у нього справи, що він там робить? З ким? Коли? Я питаю-питаю, а він на все відповідає: все добре, не хвилюйся. Ну, і звичайно, так. Я ревнувала дуже. Я ж нічого не знаю!
Так ось, були у мене ті самі вуха. Друг мого Сашка Вітя – помело ще й яке! Таких балакучих людей ще пошукати треба. Він міг говорити без зупину, немов, радіо. Мені навіть складно уявити, як йому жити з його дружиною, яка абсолютно така ж сама! Вони могли говорити без перепочинку.
Ось з ними я і здружилася. Вони мені весь час про все розповідали, варто було тільки запитати. Вітька своїй дружині Наталі, а вона мені все по телефону. Так я дізнавалася все найважливіше і необхідне про мого чоловіка. Наприклад, дізналася я в останній раз про те, що приїде мій чоловік на три дні раніше, ніж треба.
Моєму щастю не було меж. Я так раділа від того, що він нарешті-то приїде. Його не було близько двох тижнів. Правда, коли він зі мною по телефону говорив, то нічого не розказував. Ну, мабуть, сюрприз хоче влаштувати. Я теж вирішила щось таке зробити. І мені, і йому приємно!
У день приїзду я причепурилася, приготувала вечерю, накрила стіл на двох і сіла чекати. Коли ж чоловік приїхав, то я відразу ж кинулася йому на шию. Але він мене зупинив і окинув холодним поглядом.
– А ти чого така парадна вся, сукню наділа, чекаєш когось?
Обійшов мене, не чекаючи відповіді, пішов на кухню і дивиться на стіл.
– Я ж ще у відрядженні бути повинен. Ти для кого банкет влаштувала?
І тут я все зрозуміла. Це ж, як воно повинно йому виглядати? Я тут все прибрала, приготувала, вбралася, накрила – а він не повинен був приїжджати. Я ж, з одного боку, не знаю про це.
– Та годі! Знаю я все. Ти, як Наташці дзвонила, так вона відразу ж Віті говорила, а він все розповідав мені. Я над тобою пожартував, щоб більше не намагалася нічого з’ясовувати. Кажу, що все добре, значить, що добре. Нічого мені не довіряти!
Ну а що я? Урок зрозуміла. Потрібно більше довіряти коханій людині.
Фото ілюстративне, з відкритих джерел
