Справа була на Хеллоуїн. Завівся, у моєї 3-х річної дочки вигаданий друг. До цього часу я подібне тільки в кіно бачив, а там як правило нічого хорошого не покажуть. Джерело
Ну і натерпівся я страху поки розбирався, що і як. Сиджу біля комп’ютера, займаюся своїми справами. Дочка спорудила собі будиночок з подушок і ковдр, сидить в ньому грає і з кимось розмовляє.
Здавалося б нічого особливого, але раптом до мене доходить, що вона відповідає на питання. Питання про мене, про дружину, про себе. Стало зрозуміло, відкинув ковдру, дивлюся в руках дві ляльки.
– З ким ти розмовляєш? – питаю.
Ні, ну це правда дивно було, то що вона відповідала. Начебто – «Так, тато завтра на роботі буде», «Добре, так і зробимо, хи хи хи».
– З Іпшей – каже вона.
– А де він?
Утік! – вона засміялася. Ну добре. Забув.
Пішов далі справи робити. Сиджу копирсаюся з проектом в компі. Раптом дивлюся, дочка цукерку їсть. Я сам великий любитель солодкого і весь оборот цукерок контролюю. Розумію, що це абсолютно «ліва» цукерка.
– Де ти взяла цукерку?
– Іпша дав – сміється.
– Лора, де цей Іпша? Покажи! – мені стало реально не по собі.
Я пригадав ту історію де жінка запитала у дитини, де його вигаданий друг. А дитина відповіла
– Та он він, за спиною твоєю! – Ну нервовий зрив там, всі справи.
У відповідь на моє запитання, дочка вказала пальцем в сторону передпокоїв.
– Іпша там! – Де там? В шафі? – знаю, що бабайки живуть в шафі і вирішив уточнити.
Питання вона не зрозуміла і я зобразив руками стулки шафи.
– У шафі ?!
– Так Так! – закивала вона.
Гарячково міркуючи, що робити, я вирішив забарикадуватися до приходу друга, який обіцяв зайти в перебігу дня.
Дочка його дуже любить і я сподівався, що хоч йому толком розповість, що відбувається. Закрив двері в коридор, а сам поліз в інтернет, шукати охоронні змови від Іпши.
Через годинку приходить друг, відмикає йому двері.
– Здорово Міша – простягаю йому руку. Але тут з кімнати вибігає дочка і відчинивши руки для обіймів кричить.
– Іпшааа прийшов !!!
Михайло обійняв її, поцілував і витягнувши з кишені жменю тих самих цукерок, подав їй в руки. Мені залишалося тільки сплеснути руками і похитати головою … відпустило)))
