fbpx

У дитинстві мене завжди сварили і бабуся, і мама за безлад в моїй кімнаті, говорили, що я лінива нечупара. Так, я не люблю прибирати. Батько купив мені квартиру, мені 28 років. Конфлікт з приводу прибирання триває і зараз, коли вони приходять до мене в гості, особливо без попередження, намагаються навести у мене порядок. Я протестую, пояснюю, що мене все влаштовує. Мама каже, що через свою лінь я не зможу вийти заміж

У дитинстві мене завжди сварили і бабуся, і мама за безлад в моїй кімнаті, говорили, що я лінива нечупара.

Мені доводилося робити так, як вони цього хотіли, щоб не погіршувати ситуацію і щоб мене не карали: «поки не наведеш порядок, ніякого комп’ютера» – це мама, а бабуся завжди говорила, що на день народження я залишуся без подарунка. Мене в таких випадках чомусь завжди порівнювали з батьком, який пішов з сім’ї, коли мені було 6 років, і яким він був, я не пам’ятаю. Чи то він дійсно був нехорошою людиною, то чи образа в них говорила.

Моєю заповітною мрією було жити окремо самої і робити так, як я вважаю за потрібне. Але тоді до цього було далеко, і я змушена була підкорятися.

Зараз мені 28 років і я, завдяки «поганому» батькові, який купив мені окрему квартиру після закінчення університету, живу сама і дуже цим задоволена. До речі, навчання також оплачував батько, за що йому окреме дякую. Зараз я розумію, що він рідко спілкувався зі мною тільки через гордощі моєї мами, яка також вважала, що його допомога принизлива для нас, ось він і вирішив компенсувати все, подарувавши мені окреме житло. Зараз ми з ним спілкуємося, я буваю у нього вдома, але мама і бабуся про це не знають, не хочу їх засмучувати, вони б визнали це зрадою з мого боку.

Конфлікт з приводу прибирання триває і зараз, коли вони приходять до мене в гості, особливо без попередження, намагаються навести у мене порядок. Я протестую, пояснюю, що мене все влаштовує, що після них я не можу знайти свої речі, але маму це все сильно дратує, вона каже, що через свою лінь я не зможу вийти заміж, тому що у мене в будинку бруд і така нечупара, як я, нікому не потрібна.

До того ж, маму дуже засмучує те, що я не люблю, а значить і не вмію готувати, а це, в її розумінні, зовсім не притаманно справжній жінці. Мені не дуже приємно це чути, і так для мене це болюче питання. Я не хочу її питати, щоб не образити, як така господиня, як вона, примудрилася прожити сама, адже мама так і не вийшла більше заміж після розлучення з татом. Я сподіваюся, що зустріну людину, чоловіка, для якого ідеальний порядок в домі буде не головне. Чи все ж таки мама й бабуся праві, і головна якість жінки – вміти прибирати і наводити чистоту і лад?

Автор: Аня

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page