fbpx

У Христі важка доля. Спершу заміж вийшла не за того, потім з маленькою дитиною тулилася по кутках, батьків у неї вже немає. І ось недавно телефонний дзвінок. – Наталю, ти не уявляєш! Я заміж виходжу! – Я щиро пораділа, і навіть почала в голові підбирати наряд. Але буквально вчора знову дзвінок, і плач в телефоні. Через пів годинки я втішала подругу. І як тільки можна було так вчинити?

У Христі важка доля. Спершу заміж вийшла не за того, потім з маленькою дитиною тулилася по кутках, батьків у неї вже немає. І ось недавно телефонний дзвінок. – Наталю, ти не уявляєш! Я заміж виходжу! – Я щиро пораділа, і навіть почала в голові підбирати наряд. Але буквально вчора знову дзвінок, і плач в телефоні. Через пів годинки я втішала подругу. І як тільки можна було так вчинити?

Тиждень тому мені подзвонила Христя. Весело розповіла про свого нового нареченого, і покликала нас з чоловіком на весілля.

– Да ну! Ось так новина! – я раділа не менш своєї подруги, яка вже давно шукала порядного чоловіка.

– Наталю, він такий, він такий! – весело щебетала вона в слухавку. – Гарний, багатий, розумний, ввічливий!

Здавалося, що список епітетів не закінчиться.

Я щиро пораділа за Христину, подумки уявляючи, який наряд виберу на весілля своєї однокурсниці.

Історія моєї подруги була такою ж, як і у багатьох дівчат. У 18 років вона вискочила заміж за чоловіка на 10 років старше себе.

Через рік вони стали батьками донечки. Потім чоловік будучи “веселим”, щось Христі зробив (ну розумієте, не по голівці погладив)… Батьків у неї немає – бігти нікуди.

Терпіла, скільки змогла. Ще через два роки бігла від чоловіка без оглядки, благо, на кілька місяців її прихистила старенька сусідка. Розлучилася. І ось, після стількох років поневірянь, знайшла свою долю.

Вчора знову зателефонувала Христина. Спочатку я взагалі не зрозуміла, що відбувається. Крізь сльози і схлипування я розібрала, що весілля не буде.

– Не плач, я зараз приїду, чекай, – сказала я, не знаючи, як утішити подругу.

Через пів годинки я вже обіймала Христю і поїла її гарячим чаєм.

Трохи заспокоївшись, подруга розповіла, в чому справа.

Виявилося, що вона “забула” розповісти своєму коханому про одну маленьку деталь. А ця маленька “деталька” на ім’я Оленка зателефонувала мамі по скайпу, і дуже здивувалася, побачивши, що на екрані з’явився незнайомий дядько. Христина була в душі, тому не почула дзвінок.

– Я ж не спеціально, так вийшло – ридала подруга.

Як з’ясувалося, що Христя спочатку боялася сказати своєму коханому про донечку, а потім ставало все складніше пояснити, чому вона стільки часу приховувала її.

В результаті наречений розвернувся, сказав, що так його ще ніхто не обманював, і пішов, заявивши, що весілля не буде.

Слухавку він не бере вже добу. Христина цілий день реве. Що робити з ними – не знаю.

Може, ви що-небудь підкажете?

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page