fbpx

У Максима, найкращого друга мого чоловіка, є сім’я, двоє дітей, та незважаючи на це, він “вічний холостяк”. Його Лілю я бачила десь один раз, і то, чисто випадково. Максим, так скажемо, “душа компанії”, але згодом я побачила і другу його сторону. На день народження Бориса він хотів прийти до нас з коханкою, а мене просив, щоб я нічого його Лілі не розказувала

А що б ви робили, дівчатка, коли б у вашого чоловіка з’явився такий “холостяцько-одружений” друг?

У Максима, найкращого друга мого чоловіка, є сім’я, двоє дітей, та незважаючи на це, він “вічний холостяк”. Його Лілю я бачила десь один раз, і то, чисто випадково. Максим, так скажемо, “душа компанії”, але згодом я побачила і другу його сторону. На день народження Бориса він хотів прийти до нас з коханкою, а мене просив, щоб я нічого його Лілі не розказувала.

З чоловіком ми разом вже  9 років, до шлюбу і до знайомства зі мною у мого Бориса був “найкращий друг”, такий собі “одружений холостяк”. Всі дні народження друзів, де всі з дружинами або з другими половинами, він один, на відпочинок – один, у вихідні з друзями, не дивлячись на наявність дружини, адекватної нормальної жінки і дітей.

Спершу спілкуючись з цим другом Максимом, мені здавалося, що він такий веселий, дотепний, і це його дружина така нудна особа, що з нею всюди неможливо. Потім я зрозуміла, що щось не то таки з Максимом, а не з його дружиною.

Коли ми їздили відпочивати, Максим хотів приїхати до нас зі своєю коханкою, на день народження чоловіка приїхав теж один, при цьому просячи мене сказати дружині, що і на відпочинок то разом ми не їздили і Дня народження не святкували. Потім постійно почав кликати мого чоловіка на відпочинок з ним. Бачачи такі зустрічі і його вплив на мого Бориса (чоловік став теж говорити, що потрібно відпочивати один від одного) я стала різко проти їх “дружніх” відносин.

Ні, я не проти рибалок, футболу на стадіоні, і інших атрибутів чоловічого життя, але я стала проти такого спілкування з такою людиною. Бачачи, що у нас в родині все добре, Максим став дуже зло поводитися по відношенню до мене (зауважте в 44 роки!). При мені говорити жарти щодо сім’ї, “мовляв, треба жити так, як хочеш і ніхто нікому не винен” , і все в такому дусі.

Мене ще дуже дратує, що чоловік говорить, що ця дружба перевірена роками, але мені така дружба неприємна. Коли у мене з’явилася подруга з трохи схожими поглядами на життя, чоловік влаштував “бурю” і сказав, що він проти цієї подруги, так як вона негативно впливає на нашу сім’ю.

Нещодавно випадково побачила листування його з моїм чоловіком, чоловік написав, що ми на декілька днів вибралися з міста, відпочити з сім’єю, шашлики і свіже повітря, погода гарна, що ще для щастя потрібно? На що Максим йому відповів: “так, тільки сім’я заважає”.

Чоловік сам мені випадково показав цю переписку в контексті якоїсь розмови. Але відповідь чоловіка була така, що йому вже не 18 років і сім’я для нього все, це мене трохи заспокоїло. Але все одно мені так неприємна ця їхня “дружба”

Що б ви порадили в такому випадку?

Чи нормальна така “дружба”? Чи краще “розігнати”?

Фото ілюстративне – pixabay

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page