fbpx

У мами моєї дві квартири в Черкасах, в одній жила я з дітьми. У березні минулого року мама наполягла на нашій з дітьми евакуацій в Польщу до тітки. Та якби ж я знала, яке вона розведе «заробляння грошей» за нашої відсутності! І що тепер робити

У мами моєї дві квартири в Черкасах, в одній, двокімнатній, після розлучення з чоловіком жила я з дітьми. У березні минулого року мама наполягла на нашій з дітьми евакуацій в Польщу до тітки.

У тітки, сестри мами, яка давно обжилися під Варшавою, складний характер, втім, як і в моєї мами. Тітка Тома заміжня за поляком, але дітей у них немає, вони звикли до тиші і ідеального порядку, які ми, звісно, порушили.

Ну але дякувати їм, ці місяці вони якось витримали, а більше ми залишатися не могли: мене на роботі поставили перед фактом: моя віддалена діяльність більше керівництво не влаштовує і треба або повертатися й працювати в офісі, або звільнятися.

Нам з дітьми вже давно хотілося додому, тому рішення було однозначним.

Отже, тиждень тому ми повернулися в Черкаси. Та якби ж я знала, яке мама розведе «заробляння грошей» за нашої відсутності! І що тепер робити, не уявляю, хоча й запобігти цьому я не мала можливості на відстані.

Справа в тому, що мама моя досить діяльна жінка, навіть коли її діяльність на шкоду близьким.

Мама вже 10 років займається манікюром, але досі робила його клієнткам у них вдома. Тепер все змінилося.

Поки нас не було, мама перебралася в нашу двушку, зайняла більшу кімнату, в кутку облаштувала свій «салон», а мене з дітьми перемістила в меншу спальню.

Зрозуміло, що це її квартира, але щоб отак нагло, навіть не сказавши нічого – цього я навіть від мами не очікувала.

Ну а свою другу однушку, в якій вона жила, мама віддала в оренду переселенцям за 6 тисяч гривень на місяць плюс комунальні.

Мама аргументує тим, що треба заробляти будь якими методами, адже не знаємо, що буде завтра, і розраховувати можна тільки на себе.

Воно то так, але я точно знаю, знаючи свою маму, що ні гривні з маминих заробітків мені з дітьми не світить, та я на них і не претендую.

Мені б просто як раніше спокійно життя з дітьми! Але про це можна забути.

В квартирі у нас тепер прохідний двір, постійно ходять туди-сюди мамині клієнтки і стоїть стійкий їдкий запах лаків і акрилу і решти цієї хімії.

І сказати я нічого не можу, адже мама тут господиня. У той же час прибирання, приготування їжі – на мені, адже це ми з дітьми смітимо і їмо більше за неї.

Я в розпачі, якщо чесно. Можна пошукати квартиру, щоб з’їхати на оренду, але моя зарплата плюс невеличкі аліменти – це не так і багатого, вистачить ледве ледве на оплату квартири і їжу, про якісь іграшки, розваги чи смаколики для дітей можна забути. А ще ж треба одяг, взуття, якісь медичні огляди і процедури.

І що мені робити? Який знайти вихід? Можливо, почую тут якісь корисні й слушні поради, які підкажуть мені правильне рішення. Заздалегідь дякую!

Автор – Олена К.

You cannot copy content of this page