fbpx

У мами Валери того дня був ювілей – 55 років. Ми ще дома домовились, що “веселитись” буде він, а я п’ю компот. Ну це ж зрозуміло, він чоловік, та й в його мами свято. У мене водійський стаж трохи більше року, і я не лінуюсь в цьому плані, тим більше, є своя автівка. І ось повертаємось ми на його мерсі додому. В мене така ситуація була вперше, але скажу чесно – спрацювала

Знаю, що в багатьох жінок та дівчат є з цим проблеми, тому ділюсь своїм лайфхаком!

У мами Валери того дня був ювілей – 55 років. Ми ще дома домовились, що “веселитись” буде він, а я п’ю компот. Ну це ж зрозуміло, він чоловік, та й в його мами свято. У мене водійський стаж трохи більше року, і я не лінуюсь в цьому плані, тим більше, є своя автівка. І ось повертаємось ми на його мерсі додому. В мене така ситуація була вперше, але скажу чесно – спрацювала.

Поверталися ми з чоловіком додому від його батьків. В мами був ювілей – 55 років.

Провели час весело. Ми ще по дорозі туди домовилися, що я п’ю компот, а чоловік, оскільки мама іменинниця – міцненьке. Загалом, за кермом назад я. Водійський стаж у мене до цього часу був близько року.

Їдемо по дорозі, і Валера бухтить і бухтить – ну жінки мене зрозуміють. То повільно, то швидко, – не притискайся до узбіччя, то на дорогу дивись, то в дзеркало поглядай, то – ти що, габаритів не відчуваєш?

І так далі, і все в тому ж дусі. Плюс додавав невтішних слів. (Може, як у приказці спрацювало – що у тверезого на умі, то у “веселого” на язиці).

У мене також є автівка – своя, та цей мерс був Валери.

Проїхали ми пів дороги, і терпіння у мене закінчилося. Нерви здали. Я зупинила автівку посеред дороги, заглушила.

Кинула ключі Валері – їдь сам! І вискочила з машини. Той залишився сидіти в автівці.

Я тим часом додзвонилася до таксі, дочекалася авто і поїхала додому, залишивши і машину, і Валеру посеред траси.

Куди чоловікові було діватися? За кермо не можна, він це чітко розумів, що не в тому стані. Машину теж посеред дороги не кинеш. А вечір вже.

Нічого не вдієш – ліг спати. Прокинувся рано вранці – зуб на зуб не потрапляє, промерз весь. І не вмитися, і кавусі немає… Поїхав додому.

Я коли розповідала цю історію родичам та друзям, ті за животи трималися.

– Ох і провчила ти свого Валерку!

На наступний день ми помирилися, але тепер Валерка, коли їде в ролі пасажира – мовчить!

Дівчатка, беріть на замітку!

А ще скажіть, як ваші чоловіки відносяться до вас в таких ситуаціях? Бурчать?

Фото ілюстративне – pixabay

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page