Мій чоловік, царство йому небесне, був дуже розумною, чесною і працьовитою людиною. На жаль, Олег залишив нас 14 років тому. І з того часу у нашої родини почалися проблеми.
Олег обіймав добрий пост у Міській Раді, був дуже шановною людиною на своїй посаді. За це ще за життя наша держава виділила йому трикімнатну квартиру в хорошому районі.
У цій квартирі ми живемо й досі. Я маю на увазі себе та двох дочок: Тоню й Поліну. На жаль, так склалося, що я не змогла знайти собі гідну роботу.
У молодості мені вдалося лише закінчити середню школу, а на здобуття вищої освіти забракло бюджетних місць. Та й потім я познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком, тож часу на навчання зовсім не було.
Добре хоч мені, як удові, за законом належала фінансова підтримка. З неї ми й жили якийсь час. Потім колишній знайомий мого чоловіка влаштував мене в офіс на неповний робочий день і у фінансовому плані полегшало. Поважаю чоловіків, котрі цінують стару дружбу.
Тепер мені 56 років, і я зіткнулася з новою проблемою, про яку навіть ніколи не замислювалася.
Справа в тому, що мої дочки стали дорослими і, само собою, у них вже з’явилися залицяльники. Старша дочка, Антоніна, надумала виходити заміж. Я кілька разів бачилася з її молодим чоловіком і він здався мені досить непоганим хлопцем. Помічник стоматолога, з перспективою стати лікарем.
Може, я не розуміюся на якихось життєвих питаннях, але цей вид діяльності завжди потрібний і прибутковий. Тож мені такий варіант дуже сподобався. Зятя звуть Віталій.
Але, повторюю, виникли проблеми. Найголовніша з них – Таїсія Миколаївна, моя сваха. Досить своєрідна жінка з особливим характером. Вона сама родом вийшла з сільської родини і через безгрошів’я в якийсь момент вирішила виїхати за кордон на заробітки. Там їй пощастило зачепитися десь на гарному місці, і через 16 чи 17 років вона приїхала додому з грошима. Вклалася в бізнес і тепер почуває себе дуже навіть впевнено.
Але через те, що їй свого часу довелося сьорбнути лиха, тепер вона ставилася до всіх оточуючих з неприхованою гординею і зневагою. Принаймні мені так здалося. Ми зустрілися з Таєю в кафе, щоб обговорити всі питання щодо весілля.
І, скажу вам відверто, ця жінка вміє впливати морально і знаходити свою вигоду, краще за будь-якого чоловіка, Просто мені повірте.
Сваха почала з того, що розуміє, в якій фінансовій ситуації опинилася наша родина. І, у зв’язку з цим, згодна оплатити розкішне весілля у найкращому ресторані міста. Їжа, напої, шоу – все це буде з боку нареченого та жодних проблем для нас.
Але ж молодим треба буде десь жити. І місця має вистачати з надлишком. Адже через рік-два діти підуть, а жити в тісноті для сім’ї – це найгірше з усього, що може бути.
Відповідно, мені вона пропонує піти назустріч щастю дочки. А саме обміняти свою квартиру, в якій ми зараз живемо і яка дісталася мені від чоловіка. Навіть є вибір: або я віддаю її дочці та її нареченому, а свекруха сама знаходить найкращий варіант, який зможе. Або ж я продаю цю квартиру їй, а отриманими грошима розпоряджаюся на власний розсуд.
Звичайно ж, через те, що за весілля розраховується її сторона, та й подарунок для молодих у неї теж припасений, за мою квартиру вона не платитиме повної ціни. Але, за її словами, це вийде найвигідніший компроміс для нас усіх. Тобто, у будь-якому випадку, ми з Поліною, моєю молодшою дочкою, втрачаємо своє житло.
Іти з улюбленої квартири, що дісталася мені від чоловіка, я зовсім не хочу. Не для того я платила за неї весь цей час, щоб зараз переїхати. Нам із Полінкою вона подобається, район хороший, інфраструктура. Я розумію, що ми, напевно, зможемо обміняти її на непогану “двушку” з вигідною доплатою.
Але це буде вже зовсім не те. Але що робити, якщо свекруха не погоджується на щось інше, а Тоня вже сама мене просить піти на угоду Таїсії Миколаївни?
У мене навіть склалося враження, що ця Таїсія Миколаївна принципово вхопилася за нашу нерухомість, щоб її синок зміг у ній жити, як простолюдин у королівському замку. Інакше не бачу приводу для такої принциповості.
Але, хоч би як там було, треба вже щось вирішувати. А я зовсім не готова. Робити важливий вибір – це категорично не моє. Адже в будь-якому випадку моє рішення призведе тільки до сильного невдоволення однієї з дочок. А я цього дуже не хотіла б. Як же правильно вчинити, може з нотаріусом порадитися?
Передрук без посилання заборонено.
Фото ілюстративне, авторське.
