У мене багата зовиця, у них з чоловіком зовсім не той простий рівень життя, яким живемо ми. І ось моєму чоловіку зателефонувала сестра і запросила нас на весілля її сина.
Я дуже здивувалася цьому, бо останні кілька років ми з сім’єю Раїси практично не спілкуємось. Загалом нам завжди було складно порозумітися, бо ми з Раїсою ніби з різних світів.
Вона живе, ніколи й ні в чому не відмовляючи собі. Разом із чоловіком та сином їздить відпочивати за кордон двічі на рік, ну а тепер в Карпати, щомісяця ходить у салони краси та одягається у найдорожчих бутиках столиці.
Вони мають свій приватний заміський будинок, дві машини і квартиру, яку вони купили своєму сину Микиті, коли той був ще маленьким. Житло здавали в оренду, а тепер, коли він одружується, повністю передадуть в його особисте користування. Ось як буває, коли виходиш заміж за успішного бізнесмена.
Я ніколи не заздрила Раї, бо мене й моє життя влаштовує. Так, ми не можемо дозволити собі половини того, що вони. Але це не означає, що ми нещасні. Сама я працюю в школі, а мій чоловік водій маршрутки. А влітку ми з доньками їздимо відпочивати на дачу до моїх батьків.
З сестрою чоловіка ми трохи побили горщики ще через її день народження. Кілька років тому вона відзначала свій ювілей у дорогому ресторані, куди покликала всю рідню, колег, друзів та знайомих. Розмах був немислимий!
А для нас це був важкий період, тому що я нещодавно народила другу дочку. Ми на всьому заощаджували та подарували Раї ту суму грошей, яку могли собі дозволити.
Але після свята Раїса розповіла всім рідним, скільки ми подарували, посміялася. А потім виявилося, що їй ще й сукня не сподобалася, в якій я прийшла до ресторану. Мовляв, соромно в такому навіть у магазин вийти, не те що до дорогого закладу.
Тоді на емоціях я висловила Раї все, що думаю про неї. І з того часу ми не спілкувалися. А тепер вона дзвонить та запрошує нас на черговий захід – весілля єдиного сина. Чоловік сказав, що не піде на весілля племінника. Знаю, що це знову через гроші.
Але я вирішила інакше. Ми візьмемо кредит, покладемо в конверт пристойну суму грошей, добре одягнемося і все ж таки підемо на це злощасне весілля!
Я втомилася жити, постійно обмежуючи себе у всьому. Не хочу більше думати, скільки інші подарують на весілля, і порівнювати себе з ними. Цього разу все буде інакше. Оце Раїса здивується!
Передрук без посилання заборонено.
Фото ілюстративне, авторське.
Недавні записи
- Я чекала що ввечері, коли Яна прийде, то мене похвалить, я таки мах роботи зробила. Але була тишина, тільки онучка зацінила мою роботу, обнявши мене і поцілувавши. І ось через тиждень дивлюсь, знов все чорне. Я знов помила. Але невістці мабуть так зручно. Як на мене це дивно. Вона працює в чистоті, в аптеці. Завжди охайна з легким макіяжем, а про взуття взагалі не думає. Мені було б неприємно, а їй хоч би хни
- Після дня народження я почала питати у внука, чи хватило йому всіх подарованих грошей на смартфон. А потім кажу: тато ж тобі п’ять тисяч дав. А він такий здивований каже: які п’ять тисяч? В конверті лише тисячу гривень лежало. До того ж конверт був підписаний, і ніякої помилки бути не може. Я в тих нервах викликала сина до себе. Не хотіла це по телефону виясняти
- Коли не стало дочки, я почала судитися зі своїм зятем. Я думала, що зроблю йому послугу, взявши на виховання свого єдиного онука. Дмитрик був дуже схожий на Лілю, і це давало мені сили продовжувати жити. Позов я програла. Зараз Дмитрику п’ятнадцять. Батько відвіз його далеко від мене. Мабуть, я на таке ставлення заслужила. Я б все віддала, лиш би повернути час назад
- Моя свекруха виховує свого онука від першого шлюбу Ореста. Я його друга дружина. Колишня невістка після розлучення переїхала жити в Канаду. Мій чоловік виплачує на сина аліменти, але свекрусі цього виявилося мало. – Богданчик і полуничку хоче і черешеньку. – Я ж не стрималася, і натякнула, щоб до рідної мами звернулася по допомогу. І тут відкрилася таємниця, про яку я і не здогадувалася
- Мені було куди повертатися з Італії, дочка за гроші, які я надсилала, зробила з занедбаної маленької хатинки красиву і сучасну. Там були нові меблі і техніка. Олена з чоловіком і дітьми жила окремо. За всі ці роки я зробила все, щоб вона мала свій куточок. І здавалося б, живи та радій, але той спосіб життя, який вела сеньйора Беатріс, за якою я доглядала до останнього, не дає мені спокою до сьогодні