У мене було таке відчуття, що ці сни, які тричі повторилися, несуть мені якесь попередження, але, на жаль, я не встигла попередити небезпеки. За три тижні мені зателефонувала мама вся в сльозах, і сказала, що тата везуть в клініку. Я навіть не встигла туди доїхати, як пролунав другий дзвінок
Три ночі мені снилися дивні сни, в яких круки спостерігали за татом. Потім прийшла “чорна” звістка.
У кожного з нас, ще з дитинства, є такі відчуття, що ми бачимо уві сні якісь дивні речі, і не тільки уві сні.
Я ніколи не пам’ятала багато з них. Завжди лише кілька уривків, незалежно від того, були вони приємними чи дивними “баченнями”.
Однак цього разу я дуже чітко бачила свої сни, які повторялися. В них фігурували мій батько та ворони. І те, що я, прокинувшись, пам’ятала практично все, також було для мене дещо новим. На жаль, через три тижні після того, як дивні сни припинилися, прийшла погана звістка.
Все почалося рік тому. Я лягла у ліжко, і після важкого робочого дня дуже швидко заснула. Але вночі я двічі прокидалася від дивного сну. Я побачила у ньому свого тата, який знаходився у вітальні й щось майстрував. Був прохолодний осінній день, і вочевидь нічого незвичайного не відбувалося. Принаймні мені так здавалося.
Але тут на підвіконня прилетіли два круки. Чорний колір, блакитне пір’я та сірий дзьоб, я була цілком упевнена в ідентифікації цих птахів. Деякий час вони дивилися крізь скло і спостерігали за батьком, який спочатку не звертав на них уваги. Аж коли почали клювати у вікно, він здивувався. Тато підійшов до вікна й спробував відштовхнути їх, що йому вдалося лише коли він його відчинив. Ворони злякалися й полетіли. Але не на довго.
Минула мить, як з балкона долинув їхній галасливий голос. Тато деякий час не звертав на них уваги, але потім не витримав і поспішив на балкон. Коли він грюкнув дверима, ворони не полетіли, що його здивувало. Замість того, щоб прогнати їх, він сів у крісло й дивився на них. Два птахи пробули на балконі близько п’яти хвилин, перш ніж нарешті полетіти.
Більше я нічого не пам’ятаю, але прокинувшись вранці я розповіла свій сон татові, але він з цього лише усміхнувся. Подібна історія повторювалася уві сні наступні три дні. Два круки знову прилетіли до тата, цього разу коли він був на подвір’ї. Він побачив їх у небі, вони ніби летіли за ним якийсь час, а коли він сів на пеньок в саду, щоб трохи відпочити, то побачив, що вони сиділи на протилежному дереві.
Ці сни мене сильно дивували. Я думала, кому сказати і чи звертатися за допомогою до фахівців. Але поступово дивні сни раптом припинилися. Вони просто зникли!
У цей момент я видихнула з полегшенням, але я навіть не підозрювала, що буде! Минуло три тижні, коли мама зателефонувала мені на роботу і сказала, що тато вдома знепритомнів і швидка допомога відвезла його в клініку. Я злякалася і помчала до нього, куди вже приїхала мама. Я була приблизно на половині шляху, коли мій телефон почав дзвонити. Це була мама. “Тата більше з нами немає”, — ледь чутним голосом сказала вона. “Серце…, це сталося дуже швидко”, – додала вона.
Я почала плакати, це був для мене найгірший момент у житті, тому що тато був здоровий і ніколи не скаржився на серце. Я досі не можу змиритися з його відходом.
Я часто згадую сни, в яких він з’являвся мені в компанії цих круків.
Як ви думаєте, мене цими снами хтось попереджав?
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
