fbpx
життєві історії
У мене було три дружини, і з жодною я зараз навіть не спілкуюся. Я вважаю, що жінка на те і жінка, щоб догоджати чоловіку. Я не вимагаю чогось не реального, а всього лише, щоб в хаті завжди було чисто, і на кухні мене чекали наші, українські, а головне, смачні страви. Я не хочу якогось там гуакамоле, але смачний борщ і вареники її мама мала б навчити готувати. Моя робота, забезпечити жінку фінансово, все інше на ній!

У мене було три дружини, і з жодною я зараз навіть не спілкуюся. Я вважаю, що жінка на те і жінка, щоб догоджати чоловіку. Я не вимагаю чогось не реального, а всього лише, щоб в хаті завжди було чисто, і на кухні мене чекали наші, українські, а головне, смачні страви. Я не хочу якогось там гуакамоле, але смачний борщ і вареники її мама мала б навчити готувати. Моя робота, забезпечити жінку фінансово, все інше на ній!

Мабуть сьогодні залишилося не так багато чоловіків, які не завищують своїх вимог до жінки. Я один із таких. Мені хочеться, щоб моя обраниця готувала смачну, домашню їжу. Звичайно, було б добре, якби вона була привабливою і з гарним характером, але вміння готувати для мене важливіше.

Ні, я не ледар, який любить поїсти і полежати на дивані. Хоч я і любитель смачно поїсти, зате займаюся спортом і працюю будівельником, а це постійна фізична праця. Я не рядовий роботяга, а з освітою та гарною зарплатою. Я просто хочу щодня смачно їсти вдома, а не перебиватися якоюсь нісенітницею.

Мої жінки влаштовували мене у всьому, окрім уміння готувати. Вперше я одружився щойно прийшов з армії. Тоді я ще не розумів, хто саме мені потрібен. Закохався без пам’яті. Мама не готувала свою дочку до сімейного життя. У нас у будинку був постійний бардак, а їсти було просто неможливо. Оксана варила такі супи, які було важко жувати, виходила моторошна суміш вермішелі з картоплею. Все це прилипало до ложки. У неї завжди підгоряло м’ясо, а все варене було схоже на гуму. Єдине  досягнення Оксани – уміння нарізати ковбасу.

Щоб накрити вдома святковий стіл, потрібно було купити гаряче та салати у супермаркеті. Майже всю її їжу можна було сміливо викидати. Коли я намагався щось говорити з цього приводу, Оксана починала злитись: “Ти не в ресторані!”. Вчиться готувати вона не захотіла. Тож ми розлучилися.

Вдруге я був одружений на гарній господині. Анна була неймовірною чистюлею. У всіх кімнатах чистота та порядок як в клініці. Працювала вона медсестрою. Коли ми тільки зустрічалися, вона дивувала мене стравами власного приготування: салатами, курчам, пишною пюрешкою. Як тут не одружишся? До того ж, Аня була дуже привабливою. Але після весілля раптом заявила: “Любий, настав час упорядкувати тебе!”

З’ясувалося, що вона захоплюється дієтами, правильним харчуванням та худорлявими чоловіками. Але це м’яко сказано худорлявими. Але коли я її питав: Чому ж ти в чоловіки обрала богатиря? Аня відповідала: “Так тебе ж можна швиденько підправити. Я готова тобою зайнятися, щоб ти став ідеальним для мене! Таке було! Дієтичні каші, зварені на воді, несмачний суп, овочі.

А як вечеря: відварене нежирне м’ясо чи риба, але найчастіше просто яблуко та кефір. Спочатку мені все було в новинку. Але після того, як я на будівництві мало не знепритомнів, стало ясно, що далі так не можна. Друзі на роботі почали посміюватися і ділилися своїми стравами, які дбайливо приготували їхні дружини. А там було все як треба: варені яйця, сало, бутерброди. Потім Аня почала нахабніти і заборонила приводити в будинок друзів. У мій дім! Моїх друзів! Пінне під забороною, нормальна їжа теж. Просто будинок строго режиму. Вирішив, що таке життя не для мене і розлучився з нею.

Худорлявий, вільний і молодий почав харчуватися в столовках, щоб якнайшвидше прийти у звичну форму. Продавчинею там була приваблива, молода дівчина, яка з ентузіазмом розповідала про кожну страву з меню. Почали спілкуватися, якийсь час зустрічалися, а потім з’їхалися. Я був упевнений, що якщо Ірина працює в кулінарії, то чудово готує. Проте, я швидко зрозумів різницю між продавцем, яким вона й працювала, і кухарем, який усе це готував. Ірина зварила такий борщ, що його не можливо було їсти. Ірина вважала, що не варто зациклюватися на їжі, а воліла щось духовне, але їсти все ж таки хотілося.

Теоретично ми могли б якось викручуватися та харчуватися їжею з її роботи, але мені хотілося домашнього. Знову все списав на юний вік і пішов.

Мені потрібна жінка, яка вміє смачно готувати. Вважаю, що це не так складно. Хіба це надто завищені вимоги? Мені хочеться обідати борщем зі шкварками та сметаною, картоплею з котлетами, запеченою курочкою, домашніми пельменями, смаженою рибою, дерунами з м’ясом та пиріжками.

Я не вимагаю чогось надприродного чи вишуканих ресторанних страв. Я ж забезпечу жінку достатком та стабільністю. Мене дивує, що після моїх слів усі знайомі жінки починають обурюватись, що все життя стояти біля плити нудно. Але хіба це не входить до обов’язків дружини? Чоловік має заробляти, а дружина – готувати.

Що відбувається у сучасному світі? Чому жінки більше не вміють готувати?

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!