У мене день народження 7 січня, тому на Різдво до нас зазвичай приїжджають син з невісткою і двома дітьми, свати і чоловікова сестра з чоловіком. Всі разом ми святкуємо мій день народження, я напередодні готую всього багато. Справляюся завжди сама, звикла. Стараюся побалувати рідних не тільки різдвяними стравами, а й іншими смаколиками. Обов’язково щось печу: пироги, торт великий і смачний.
Рідні завжди дарували хороші подарунки або гроші. З сином, бувало, домовлялися зарані про якийсь потрібний подарунок, корисний для оселі або для мене особисто. Ну а свати і родина чоловікової сестри частіше за все дарували гроші – по дві-три тисячі. Це пристойні суми, і стіл окупався, і ще на щось лишалося.
А цього разу навіть не розумію що сталося, я ще не прийшла в себе. Як завжди, всі приїхали, дружно сиділи за столом, спілкувалися. Гості подарували подарунки: син з невісткою – всього лише новий плед, який вони з Єгипту привезли, а свати і чоловікова сестра – по конверту.
Заглянула я перед сном в ці конверти – плакати захотілося. В кожному лежало по 500 гривень. Всього по 500 гривень! А я так хотіла за подаровані гроші в Карпати на лижі на вихідні з’їздити! тепер можна з цими планами до наступної зими попрощатися.
Це ж що виходить: приїхали, наїлися – і всі разом лише 1 тисячу гривень подарували! Ну що це таке? Плед я взагалі не рахую: такі подарунки мені син і так дарує. А подаровані гроші це лише четверта частина тих, що у мене на стіл пішли.
Дуже прикро. Дивитися на рідню не хотілося, коли вони роз’їжджалися. Не знаю. чому вони так вчинили.
Розумію, що часи зараз не прості. Але все ж це просто не повага до мене, я так вважаю. Та ж не питати напряму у родичів: чому ви так мало грошей подарували? Це вже буде зовсім негарно.
Не знаю, чи кликати їх усіх наступного року… Час покаже. Але тепер я вже точно гарно подумаю, чи варто так викладатися зусиллями і витратами, щоб потім отримати таку «віддачу».
Автор Олена М.
Спеціально для видання Ibilingua.com.
Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, freepik.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!
Недавні записи
- П’ять років минуло з того часу, як ми з сестрою перестали спілкуватися. І ось днями Анна мені написала повідомлення в одній із соц. мереж. І хоч мені дуже сумно без неї, бо росли ми з Анною наче сестри близнючки, та пробачити вчинок її чоловіка я не можу. Надто сильно він нам нашкодив свого часу. Дмитро прекрасно знав, що до суду я на нього не подам, бо надто сильно люблю сестру!
- Ми з живемо у великому будинку разом з мамою чоловіка. У Віри Павлівни в домі багато вільних кімнат, вона казала, що їй самотньо самій і запросила нас, поки ми з Олексієм не придбали ще своє житло. І ми на свою голову погодилися. Живемо, але мене все дратує до дрібниць. Поясню, чому. Все почалося з наших заручин, коли моя майбутня свекруха сказала Льоші: “Ти поспішаєш, дивися щоб не пошкодував”! Весілля було за її сценарієм. Я не пробачила. Вона лізе у все «куди пішли», «чому мені не сказали, що затримаєтеся», «що приготувати», а коли кажеш, що приготувати – свекруха готує не те, а на свій смак і багато, ніхто не з’їдає, летить у смітник. Віра Павлівна постійно гладить речі мого чоловіка, коли вони не потребують прасування. Днями причепилися до Льоші, що у нього маленький заробіток, а їй в її віці хочеться краще і якісніше харчуватися
- За вечерею донька сказала, що з нетерпінням чекає, коли знову побачить Марічку та маленьку Кароліну. Роман почервонів, а мені знадобився час, щоб прийти до тями і розкласти усе по-поличках. Лише на другий день я запитала чоловіка, хто така Марічка. Він мовчав, змінюючи колір лиця, як хамелеон, і я почала змушувати його відповідати на мої питання. Це в голові не вкладається. В мого чоловіка є позашлюбна дитина, а моя рідна сестра – її мама!
- Денис зателефонував мені, щоб спитати, як готувати відбивні і варити супчик, бо Наталя, бачте, образилась на нього, що він відмовив їй в покупці дублянки. Я як це почула, давай їй дзвонити, але виявилося, що Наталя заблокувала мій номер. Вона в нас сама знаюча і сама розумна і їй нічиї поради не потрібні. Зі свого боку мені шкода мого братика, що в нього така сім’я. Він у мене добряга і трудоголік. Та Наталка не цінує в ньому ці якості
- В церкві людей було не багато, мабуть через негоду. Та мій сусід Петро приїхав із невісткою, це я вже побачила, як підходила до воріт церкви. Після служби всі повільним ходом рухались до домівок. Я також боялась послизнутись і впасти, тому особливо не спішила, тай думала, що можливо сусіди мене покличуть, щоб підвезти. Аж тут такі верески, мій сусід Петро вигукував, щоб невістка вийшла з машини