У мене дружина дуже ревнива, хоча важить як слон і сама себе бачить у дзеркалі. Іноді її ревнощі сягають повного абсурду. Одружені 8 років, є троє дітей, а я не можу подивитись на жінку будь-якого віку навіть мимохідь, не можу поставити лайк у соцмережах своїм співробітницям, начальниці і навіть дружинам наших друзів.
Недавно Ольга приревнувала мене до своєї сестри! Таня гостювала у нас проїздом, дружина постійно ходила за нею по п’ятах, щоб її сестра не залишилася зі мною наодинці. Я й сам уникав зустрічі з нею, виходив на кухню, тільки коли дружина була там.
Родичка вирішила, що я незадоволений її приїздом і поїхала до інших родичів, само собою розповівши все батькам. Мені довелося зізнатися, чому я так поводився. Теща не повірила, ще й дружина сказала, що я все вигадав, щоб себе виправдати.
Коли ми з Олею зустрічалися, я не помічав за нею такого. Все почалося після появи першої дитини, дружина набрала вагу, переживала, постійно говорила, що вона негарна. Я її заспокоював, казав, що дитина підросте і вона матиме час на фітнес, все швидко прийде в норму.
Але вона щохвилини нила, ніби я був виною її повноти. Потім вона трохи схудла, але з другою дитиною вага повернулася. Мені не подобається товста дружина, як з такою на пляж підеш?
Наразі Оля у декретній відпустці з третьою дитиною. Сильно поповнішала, можна сказати до неподобства, але займатися собою не хоче. Натомість зводить мене ревнощами.
У мене нікого, крім неї, немає, але одного разу я не витримав і сказав: «Подивися на себе в дзеркало, хіба можна любити таку жінку?» Жалкую про це, але дружина щодня згадує мої слова. І це правда!
Розлучатися не хочу, але не знаю, як зберегти сім’ю. Пропонував найняти няню, а дружина щоб вийшла на роботу, буде серед людей, може, схудне, почне себе доглядати і заспокоїться. Але Оля категорично проти. і мені здається, що наш шлюб котиться вниз.
Фото – авторське.
Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.
Недавні записи
- Через халатність лікарів наша донечка відправилась на небо. Одному Богу відомо, що творилося в моїй душі. Не обійшлось і без допомоги спеціалістів. Незважаючи на те, що суспільство наполягало перегорнути сторінку і спробувати ще раз, я слухала своє серце. Діток в нас з Антоном так і не має. І все б нічого, якби не ця переселенка з трьома дітьми, за якими вона зовсім не дивиться. Одного разу я була з ними на майданчику. Олежик забруднив сорочку, а я хотіла йому допомогти
- Як тільки мами не стало, ми почали сперечатися з братом і сестрами, а всіх нас четверо, за спадщину. “З чого ти взяла, що цей перстень має належати тобі? Мама нераз говорила, що він мій!” “А ти думаєш, чого Андрій так до мами в останні дні приїжджав?” І це ще діло не дійшло до нерухомості. Колись, наша дружня сім’я, переросла у велику “бурю”. Все це тривало до того часу, поки не сталося найгірше – не стало нашої сестри Марти. На прощальній церемонії нас ніби осінило
- Я відмінила усі святкування в родичів, бо ювілей найкращої подруги не кожного року. І собі і дочці я купила гарні сукні і з нетерпінням чекала дня “х”. Та на диво, Юлька мене не запрошувала. Я вирішила піти до неї на чаювання і заодно дізнатися, де ресторан, на котру годину. Подруга ще з порогу зробила спантеличений вигляд. Таке завершення розмови я аж ніяк не очікувала. І я і дитина йшли додому не те слово – засмучені!
- Та скільки ж можна було Людці жалітися мені на свого Максима! Він такий хороший чоловік і людина! О я його й забрала собі, всі зусилля до цього доклала. Тепер в нашому райцентрі тільки про це й балачок, ніби в людей інших турбот і проблем немає, чудні. Моя подруга влаштувала своєму благовірному сцену, зламала квітку і ображалася на нього цілий день
- Мені вдалося зруйнувати стосунки Ігоря з Іриною. Ну не пара вона йому. Але якби я знала, що він зв’яжеться з тою Мариною, і в них навіть до весілля дійде, то б не робила того вчинку. Відразу ж вона мені видалась мутною, а на самому весіллі я це для себе підтвердила. Тільки шкода, що мій син сліпо не вірить моїм твердженням. Я ж на власні очі бачила ці “воркотіння”, коли подихати свіжим повітрячком вийшла