У мене двоє дітей – шестирічна донька від першого шлюбу та трирічний син від другого. Я виховую їх сама, але при цьому на сина плачу аліменти. Почалося це три роки тому. Ми з Антоном рік одружені були вже, і все в нас було добре. Згодом я народила. Отут і почалося. Йому з порога доводилося допомагати мені. Мити пляшечки, готувати, купати, в магазин бігти. Через рік – дзвінок: – Якщо хочеш, можеш забрати сина, йому мати потрібна! І тут – новина: я маю платити

У мене двоє дітей – шестирічна донька від першого шлюбу та трирічний син від другого. Я виховую їх сама, але при цьому на сина плачу аліменти. Чому так зараз і розповім.

Почалося це три роки тому. Ми з чоловіком Антоном рік одружені були вже, і все в нас було добре. Він прийняв мою, тоді трирічну доньку, виховував. Ми кохали одне одного. Згодом я народила. Отут і почалося. Наші взаємини з Антоном почали псуватися. Чоловік втомлювався на роботі, проте вдома йому з порога доводилося допомагати мені. Мити пляшечки, готувати, купати, в магазин бігти.

Звичайно, я теж втомлювалася. Вночі мало спала, цілими днями ​​з сином, і я вважала своїм законним правом відпочити, коли приходив чоловік із роботи. Зрештою, коли Матвійкові було 2 місяці, ми дуже посперичалися з Антоном. Я поїхала з дочкою до мами. Сина він мені не віддав. На дзвінки перестав відповідати.

Я звернулася до суду. Справа тривала дуже довго. Потім суд зобов’язав передати мені сина. Пристави розпочали свою роботу. Та тільки не дуже спритно. Вдома Антона не могли застати, телефон мовчав, а сусіди плечима знизували, мовляв, нічого не знаємо і не бачили, де він.

Через рік приблизно він мені зателефонував і сказав, що якщо хочу, то можу забрати сина, тому що йому мати потрібна. За всією цією канітеллю, я не помітила, як час летить, і ось синові вже два з половиною роки.

Я подала на аліменти. Адже я одна виховую двох дітей, працюю, звісно, ​​на повну ставку. Мама моя, дякувати, з дітьми допомагає. З нього нічого не можуть стягнути, оскільки офіційно не працює. І тут – новина.

Я одержую від приставів стягнення аліментів на користь чоловіка. Як це можливо? Адже син живе зі мною, і я його виховую? Я пішла до пристав, і вони мені сказали, як і що. Виявилося, Антон звернувся до суду зі стягненням із мене аліментів за 2,5 роки. Підстави були такі, що я не цікавилася здоров’ям дитини, не брала участі в його вихованні, на дзвінки не відповідала.

Він не дзвонив мені! Але ж це не має жодного значення. Пристави одразу заблокували мою зарплатну карту. На цю ж карту я маю отримувати аліменти від колишнього чоловіка.

Сума боргу майже за 3 роки набігла пристойна. Абсурд якийсь! Що робити, не уявляю, кредит брати тільки лишається.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, Ibilingua.com.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

You cannot copy content of this page