П’ять років тому я одружився з молодою дівчиною. Я набагато старший за неї. За рік у нас народилася чудова дочка Злата. На той момент, я керував однією з великих компаній, дуже багато працював, часто був у відрядженнях, оскільки ця робота мені дуже подобалася, та й дохід був досить високий.
Скажу, що на момент початку нашого спільного життя я вже мав усе для забезпеченої сім’ї. Дружина на початковому етапі також працювала в цій компанії, і мені здавалося, що їй це подобалося, Валерія постійно підвищувала свою кваліфікацію, шанувала колектив.
Після народження дитини дружину ніби підмінили. Будь-яке дрібне непорозуміння – вона вже збирає валізи, і тікає до мами. Спочатку я старався її повертати, брав провину на себе, але потім зрозумів, що це вже гра з моїми почуттями.
2020 року ми з дружиною ми опинилися у різних містах. Вона з дитиною вкотре жила біля тещі. Взаємини між нами тоді були хороші, але щось мене турбувало в її поведінці. Я намагався розпитати, в чому справа, і ось через три місяці я почув, що вона не збирається повертатися, і хоче розлучитися.
Мені довелося якось проявити витримку, терпіння й спокій і все ж таки переконати дружину повернутися, і спробувати виправити наші стосунки. Теща була проти.
При першій нагоді я організував приїзд дружини з дитиною додому. Зустрів їх як бажаних, радісно, але відчував, що повернулася до мене зовсім інша дружина. Вона була душею не зі мною.
Пізніше почалися не зрозумілі для мене вимоги, що працювати вона вже не хоче, виділяй їй щотижня грошей на її особисті потреби, як це робить чоловік її подруги. Стала зухвалою в розмовах.
Та я і не вимагав, щоб вона з часу заміжжя працювала, це була її ініціатива. Щодо грошей, то візьми їх, як мовиться в тумбочці, скільки треба, тільки скажи про це. У всьому іншому – відпочинок, машина, одяг – вона була забезпечена краще за її подруг.
Що я ще помітив, то це її постійні відлучення в іншу кімнату при постійних дзвінках або повідомленнях на її телефон. Телефон постійно в руці на беззвучному режимі.
Я зовсім не ревнивий чоловік, і дозволяв багато дружині, довіряв. Але коли є конкретний привід, у мене виникають конкретні питання. Все це призвело до того, що ми вирішили пожити окремо, і потім розійшлися, і вона знову поїхала до матері. Із дочкою, як завжди це буває, нас розлучили, навіть для спілкування.
Через деякий час я дізнався, що мої здогади про зраду дружини були обґрунтовані. Вона завела собі роман із одним молодим, гарним хлопцем, який теж був одружений, і просто мріяла розвести його з дружиною, щоб бути разом.
І хто ж, як ви вважаєте, її здав? Звичайно ж, найкращі подруги, які не можуть без заздрощів дивитися на свою подругу, якщо їй добре. Усе підлаштували так, щоб я довідався. Відразу скажу, що це не чутки, а докази у всіх подробицях, про які я не писатиму.
Я дуже любив Валерію, переживав цей факт, жити не хотілося. Хочеш, іншого – закінчи красиво з колишнім та йди, радуйся новому життю. Так ні, треба на двох стільцях. Стільки бруду і невтішних слів вона і теща наговорили на мою адресу своїм подругам, рідним. Дозволяла і їм на мою адресу висловлюватись.
Все це я пережив. Зараз два роки сам, не хотів більше інших стосунків. І ось тепер, коли минуло два роки, моя колишня, нічого не досягнувши в особистому житті, а тим більше з тим, кого вона так хотіла (він погрався і покинув), працюючи не зрозуміло де і ким, виявила бажання повернутися до мене.
Валерія каже, що шкодує, що слухала маму та подруг, припустилася помилки, дитина дуже любить батька і хоче до нього (це справді правда, не слова мами), хоче забути про всіх і все, і жити тільки нашою родиною.
Вона, мабуть, готова забути всіх і все, а я? Все, що я розглядаю як позитивне у цій ситуації, то це повернення дитини. А як жити із колишньою дружиною? Як забути, зраду?
Як вона собі уявляє, щоб завтра я спокійно дивився в очі тим, кому вона дозволяла погано думати про мене, чи я завтра для них знову буду гарною людиною?
Як мені з’являтися завтра в її місті, де мене всі знають (я публічна людина в цьому місті), ходити з нею щасливою за ручку, і відчувати, що на тебе дивляться, як на обдуреного, шукати в кожному, що це її колишній? Достеменно знаю, що не зможу пережити цього.
Цікаво, чи вона це розуміє? Як усе це уявляє? Спочатку мені зрадила, зганьбила, а потім разом бути, наче нічого й не сталося? І от у мене запитання: «Чим вона думала раніше?».
Передрук без посилання заборонено.
Фото ілюстративне, авторське.
