У мене одна кімната, тому й приютити сина з невісткою не було змоги. Софія ж живе в чотирикімнатній квартирі, яка дісталася їх сім’ї від діда з бабою, яких вже давно немає на цьому світі. Але одна там “проблемка”: живуть там і мої свати і молодший брат Софії. Невістка не може їх покинути, бо родичі ще тої слави зажили в містечку. Боїться вона, що одного дня прийде, а квартири вже немає.
Син Катерини давно вже зустрічався з дівчиною, але про весілля поки що не натякали. А тут новина – Софія чекає дитину. Так і з’явилася у Катерини внучка – Ліза.
Орендувати квартиру діти не мали змоги, а в Катерини одна кімната, не було куди їх притулити. Тому вони й стали разом жити у квартирі Софії, разом з батьками та братом. Вся родина не дуже хороша. Слави ще тої набула – люблять в чарку всі заглянути, тож Софія там все контролює, щоб квартири не позбавитись.
Нерухомість у самому центрі, чотири кімнати – шкода таке добро втратити. Квартира залишилася від діда з бабусею, котрі кілька років тому пішли з життя. Поки вона не зустрілася із сином Катерини, сама забезпечувала свою “сімейку”.
Софія працювала, отримувала хорошу зарплату і стрімко просувалася кар’єрними сходами. Вона була дівчиною розумною, тут нічого не скажеш. Мільйон раз намагалася допомогти своїм родичам — нічого не виходило. Якби не Софія, вони б давно вже “сині” були, але вона їх хоч якось стримує.
Коли Мирон до них переїхав, він також брав участь у матеріальному забезпеченні сімейства. Все було нормально доти, доки Софія не дізналася, що при надії. Але, що заплановано “зверху”, того не минувати.
Софія боялася втратити роботу. Директор висунув умову: якщо через півтора року вона не повернеться, він шукає іншого співробітника. Не знаю, чи можна ставити такі рамки, але дівчині стало лячно.
Щоліта Катерина мешкала на дачі, яка знаходиться в іншій області. Вона працювала віддалено, тому могла собі дозволити такі далекі мандрівки. І ось Мирон її поставив перед фактом:
– Не забереш онучку до себе на канікули – ти мені не мати!
Вона зрозуміла, що їхати вже нікуди не вийде, адже з півторарічною онучкою сильно на городі не попрацюєш. Звичайно, хотіла б відмовитися, але із сином стосунки псувати не хочеться, та й невістку шкода. Вона хотіла няню на все літо сплатити, проте діти відмовилися — їм лячно залишати маленьку дитину з чужою людиною.
Загалом Катерина тепер без настрою. Усі плани пішли коту під хвіст.
А як би вчинили на її місці? Чи погодилися б чи ні?
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
