У мене прекрасна сім’я, люблячий чоловік, принаймні, так було до недавнього часу.
Якщо розглядати мої минулі стосунки, то впевнено можна сказати, що з чоловіками мені не щастило. Чи я так погано розуміюся на людях, чи мені такі траплялися.
У якийсь момент я взагалі зневірилася знайти свою другу половинку. Живуть люди на самоті і нічого, почуваються щасливими.
Ось із такими думками я жила, доки не зустріла свого майбутнього чоловіка Ігоря. Познайомилися ми на курсах керування, він був моїм інструктором. Симпатичний, ввічливий часом навіть галантний.
Я була здібною ученицею і особливо проблем не доставляла, часу поспілкуватися на сторонні теми, ми мали достатньо.
Він рік як у розлученні, дружина пішла на краще друга. Історія вкрай неприємна.
Можливо, на тлі того, що обоє вільні, і розчаровані минулими стосунками, у нас усе й закрутилося.
Приблизно через півроку одружилися, для мене це був по-справжньому щасливий день.
Нарешті я повірила, що зустріла того самого чоловіка. У нас чудове порозуміння, нам комфортно разом.
Я уявити не могла, що так розчаруюся в Ігорі. Мабуть, він забув свій телефон.
Там-то я і натрапила на одне дуже цікаву переиску. Відразу скажу, я ніколи не дозволяла собі читати його повідомлення, але в цій ситуації цікавість взяла гору. Моя увага привернула, що спілкувався він зі своєю колишньою дружиною.
Як з’ясувалося, вони не лише переписувалися, а й кілька разів зустрічалися. Найжахливіше навіть не це, а те, що Ігор пише їй зовсім неприємні речі про мене.
Бути настільки брехливим, це вже перебір… Такого я не очікувала.
Він поки що не знає, що я в курсі його інтрижки на боці. Думаю розлучитися, це дуже просто, дуже сильно хочу зробити йому так само неприємно, як він зробив мені.
Як думаєте, чи варто опускатися і таке саме зробити йому чи все вирішити мирно?
Фото – авторське, ілюстративне.
Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.
