fbpx
життєві історії
У мене шестеро онуків, але з жодним я не спілкуюся. Так, можливо в цьому і є трохи моєї вини, але ж я хотіла як краще. Розуміючи, що Аня подасть на розлучення, якщо дізнається про “нову любов” Захара, а тим більше, що на стороні вже скоро буде друга дитина, я вирішила мовчати, як рибка, за що і поплатилася. Так хочеться на старість літ їх приголубити. За що тільки все це мені!

У мене шестеро онуків, але з жодним я не спілкуюся. Так, можливо в цьому і є трохи моєї вини, але ж я хотіла як краще. Розуміючи, що Аня подасть на розлучення, якщо дізнається про “нову любов” Захара, а тим більше, що на стороні вже скоро буде друга дитина, я вирішила мовчати, як рибка, за що і поплатилася. Так хочеться на старість літ їх приголубити. За що тільки все це мені!

Моєму Захару 38 років, і він батько, не повірите, шістьох дітей. Але радості мені від цього всього немає.

Мій син Захар був неймовірно улюбленою дитиною, хоча і не було часу у мене приділяти йому достатньо уваги і проявляти багато любові, коли він був маленьким. З чоловіком я була розлучена, з дитиною на руках. Батьки старенькі були, нічим допомогти не могли, ще мені треба було їм допомагати. Часто з Захаром сиділа моя мама, а я постійно пропадала на роботі. Проте, всіма силами намагалася зробити життя дитини щасливим, адже він мій єдиний син.

Роки минали, Захар ріс, навчався вже на третьому курсі університету. І ось видав мені новину, що дівчина, з якою він зустрічається, чекає дитину. Що я могла йому сказати? Тільки одружуватися, адже дитині потрібен батько.

Відгуляли ми весілля, невістка Оля була хорошою людиною. Жили вони окремо на орендованій квартирі, прожили в шлюбі роки три, а потім розлучилися. Була у них серйозна суперечка, в результаті невістка була проти, щоб Захар спілкувався з дитиною, мало того, навіть мені заборонили бачитися з Денисиком, моїм єдиним онуком. Хоча до чого взагалі тут я? Я ж хотіла допомагати онуку своєму.

Через два роки Захар знову одружився, знову непогана дівчина, і рік за роком у них народжується три хлопчики. Щастя моєму не було меж. Я бігла з роботи додому, щоб тільки побачитися з онуками, носила їм постійно подарунки. Я була щасливою бабусею.

І ось я дізнаюся, що син своїй дружині почав зраджувати з жінкою, з якої разом працюють. Річ у тім, Захар хотів доньку, а Анна дочку йому не подарувала. Я була не в собі від вчинку сина, адже так само себе повів його батько. Потім виявилося, що коханка при надії, і народила дочку. Анна нічого не знала, та й я не могла сказати. Впевнена була що вона подасть на розлучення і не дасть спілкуватися з онуками. Так і сталося. Дружина сина дізналася про його походеньки, подала на розлучення. На той час колега його була знову при надії. Анна поїхала в інше місто, забрала дітей, не дозволяє з ними нам спілкуватися.

Ну а що ця баришня? Баришню Захар кинув з двома дітьми на руках. У підсумку і вона спілкуватися з онуками не дає. Ви не повірите, у сина шестеро дітей, ну а в мене онуків і я ні з одним з них не можу спілкуватися, адже всі дружини сина на нього ображені і на мене теж. І що мені робити? Чим же я винна? Тим, що погано виховала свого сина?

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page