– У мене таке в голові не вкладається! – зітхає шістдесятлітня Марина Семенівна. – Невістка подала на розлучення. Ніщо не віщувало, правда. Нормальна сім’я у них, є дитина, хлопчик дев’яти років. Втомилася, каже, стояти біля плити! Ну я не знаю! Неначе вона одна в світі готує, теж мені подвиг… І через це тепер дитина буде без батька рости?
Невістці Софії тридцять чотири, в шлюбі з сином Марини Семенівни, Глібом, вони десять років. Живуть «діти» в квартирі, яка дісталася Марині Семенівні багато років тому в спадок, обоє працюють, онук вчиться в третьому класі.
Гліб працює трохи більше дружини, заробляє непогано, тому побут в основному на Софії – як і в багатьох інших сім’ях.
– Гаразд, скільки там того побуту-то в міській квартирі! – махає руками Марина Семенівна. – перепрацював прямо, теж мені! Це ж не старі часи, коли все руками робили! Пере машина, посуд миє теж. На прибирання вони жінку наймають, хоча що там прибирати-то в однокімнатній квартирі, я не розумію, але це ладно… Залишається тільки готування. Соня додому приходить о шостій вечора, це не пізно. І що, так важко приготувати вечерю? Зовсім вже сучасна молодь ледащі…
Соня дійсно приходить додому на пару годин раніше Гліба, в її обов’язок входить забрати дитину з групи подовженого дня, забігти в магазин, приготувати вечерю до приходу чоловіка і нагодувати сім’ю. І, хоча Софія, за її словами, весь вечір тільки й займається тим, що стоїть біля плити, приготованого в холодильнику особливо не видно.
Гліб – чоловік великий, високий, колишній спортсмен, поїсти любить. У робочі дні по приходу додому він зазвичай грунтовно вечеряє, з’їдаючи салат, м’ясну страву з гарніром, якщо є, то і суп.
Потім п’є чай з пиріжками або бутербродами. Через півтори-дві години після вечері Гліб знову лізе в холодильник і гримить на кухні тарілками – він уже зголоднів, йому треба заморити черв’ячка.
– Готуй побільше, з запасом, на пару днів! – радять Софії подруги.
Але так не виходить. Якщо в будинку щось смачне – плов, або курячі котлетки, або ще що-небудь отаке – Гліб підніметься вночі і все доїсть.
Це у нього в порядку речей.
Сніданок Софії доводиться готувати з нуля – як правило, до ранку в будинку вже не залишається їстівного, а чоловік з ранку встає такий голодний, як ніби не їв тиждень.
Йогурту і пластівців Глібу недостатньо – йому обов’язково потрібно щось гаряче. Фрукти-овочі-бульйони для нього теж «не їжа». Потрібно щось грунтовне, важке, калорійне, навіть з ранку.
При цьому Гліб зовсім не жирний, а щільний і сухорлявий. Виручає, мабуть, хороший обмін речовин.
Софія вже і скандалила, і лекції про правильне харчування читала – все без толку.
– Ну нехай він сам готує собі тоді! – знову радять подруги.
Сам готувати Гліб не хоче, ображається, коли до його приходу в будинку поїсти нічого, в той час, як дружина «вже аж дві години вдома». Ну дійсно, не будуть же Софія з дитиною чекати чоловіка два години голодними? Або готувати тільки собі і синові? Тоді простіше розлучитися… що, власне, Софія і зібралася зробити.
– Сил більше немає годинами стояти біля плити! – пояснила вона свій вчинок родичам. – Втомилася. Не хочу більше!
Марина Семенівна просто в шоці від такої поведінки невістки.
– Я навіть не повірила спочатку, думала, розігрують вони мене! – розповідає Марина Семенівна. – Але невістка зібрала речі, виїхала з дитиною до своєї матері. Возить звідти хлопчика в школу кожен день…
Софія дійсно робить дурість, розвалює родину, позбавляє дитину батька через власну лінь? Або її можна зрозуміти?
Фото – ілюстративне.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
