fbpx

У мене є брат, всього на рік за мене старший. Ми наче двійнята, один від одного нікуди! Ні в дитинстві, ні в школі, ні в юності. Але віддалятися прийшла пора, коли я вийшла заміж, а невдовзі, через півроку, і брат одружився. І на кому одружився? На наглій дівці. Невістка нахабніє на очах, а я навіть не знаю, що з нею робити. Ледве стримуюся, аби її не відлупцювати і тим самим нашкодити сім’ї брата. А вона мене неймовірно дратує. Посудіть самі. Ось на днях така ситуація. У мене був День народження

У мене є брат, всього на рік за мене старший. Ми наче двійнята, один від одного нікуди! Ні в дитинстві, ні в школі, ні в юності. Але віддалятися прийшла пора, коли я вийшла заміж, а невдовзі, через півроку, і брат одружився. І на кому одружився? На наглій дівці. Посудіть самі.

Брат з зятем, мої чоловіком, найкращі друзі. Я з чоловіком зустрічалася 3 роки, поки заміж вийшла. Брат з невісткою зустрічалися і знайомі були всього 3 місяці. Подружитися з невісткою я не встигла толком. А після їхнього весілля, через деякий час, пішло-поїхало. Невістка нахабніє на очах, а я навіть не знаю, що з нею робити.

Ми живемо в одному місті на одній вулиці, тобто моя сім’я і родина мого брата, а батьки живуть подалі. Я до свого брата ходжу рідко, раз в тиждень на 5 хвилин на каву, мій брат до мене ходить рази три на день.

Я не хочу перетинатися з невісткою, бо справді ледве стримуюся, щоб її не відлупцювати і тим самим нашкодити сім’ї брата. А вона мене неймовірно дратує. Мені якось незатишно в їхньому дворі, мені невістка забороняє заплітати «її дочку», як вона каже, мені заборонено говорити на неї слова на кшталт «пупсик, хом’ячок», тільки строго по імені.

Якщо племінничка просить їй щось купити, я повинна відмовити, бо її вчать не жебракувати, нічого ні в кого не простити, а я не хочу цього робити і купую, що вона просить, це ж дитина! Потім дитину карають за те, що вона просить і бере, а потім племінниця мене сахається. Простіше не ходити до них.

Не ходжу – при якихось з’ясування стосунків мені закидають, що я не люблю племінницю, що не балую її подарунками і цукерками, а ось її, невісткин брат, любить. Це ж закидали і моєму братові. Він дружину любить, дочку обожнює, на мене ображається, що я не приходжу. А як мені приходити? У мене поганий характер і багато сили в руках…

Ось на днях така ситуація. У мене був День народження і застілля в моїй сім’ї закінчилося казна чим.

Виявляється ця «людинка», моя невістка, дозволила собі вийти на вулицю «подихати» з моїм кумом і перемити мені кістки на моєму ж подвір’ї, звинувативши мене в жадібності, тому що я наливала їй половину келиха мартіні, а не повний. От не розумію, це така злість до мене або це в людині алкоголізм говорить і варто звернутися до лікаря?

Тепер сиджу я і думаю, а може і справді в голову їй надавати? Може, безкарність породжує нахабство? Ви як думаєте?

Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page