Багато людей через спадщину стають ворогами, але я і подумати не могла, що це торкнеться і мене. У мене є молодша сестра, живемо ми обидві в своїх окремих квартирах, які нам купили батьки. Батька ен стало три роки тому, а в цьому році і мама за ним.
Після того, як провели маму, сестра завела розмову про батьківську квартиру. Я сказала, що мама зробила заповіт на нас порівну, так що проблем не буде. «Це вона тобі так сказала, щоб не засмучувати тебе і не сваритися, а в дійсності квартира моя» – відповіла сестра. Я не повірила їй, попросила показати документи.
Мене не цікавить квартира, просто хочу зрозуміти, чому мама так вчинила, якщо вони з батьком нас любили однаково?
Сестра сказала, що я живу сама і навряд чи вже вийду заміж (мені 38 років), а у неї двоє дітей. Тому мама залишила квартиру онукам, тобто її дітям, оформивши на сестру.
Якщо це так, то чому цей факт приховали від мене? Я б не заперечувала, мені комфортно і в своїй однокімнатній квартирі, а заміж я дійсно навряд чи вже вийду. Все це я розумію, але образа просто не дає жити. Мати і сестра вирішували це питання за моєю спиною, ніби я чужа стороня для них людина.
Сестра, бачачи мій стан, запропонувала гроші, не половину вартості квартири, звичайно ж, у неї таких грошей немає. а менше. Але я відмовилася. Мені нічого не потрібно. Мама не тільки позбавила мене спадщини, а й зіпсувала пам’ять про себе, а ще зробила нас з сестрою чужими людьми. Сумно. Не робіть так зі своїми дітьми, люди похилого віку!
Автор: Любов
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
