У мого тата батьки завжди жили в селі. Вони – мої бабуся і дідусь і я маю їх любити, попри все. Але ніяк не виходить, і на це є причини.
Справа в тому, что у моїх бабусі и дідуся три сина. Мій тато – середній з братів. Жили вони в селі. Скільки себе пам’ятаю, жодних вихідних мій тато не проводив вдома з нами, зі своєю сім’єю. Кожні вихідні він іздив і їздить в село, щоб допомагаті батькам.
Нещодавно дідуся не стало, і ситуація ще ускладнилася. Більшість сварок в нашій родині відбуваються саме через це село. Папа їздить туди постійно, витрачає бензин, купує продукти. При цьому отримує зовсім невелику зарплату. Ще й у мами на це гроші просить. Бабуся, звичайно, це не відшкодовує, її ця сторона питання взагалі не цікавить. Аби город був посаджений!
Тато багато грошей вкладає в ремонт цього сільського будинку. Хоча за заповітом діда будинок відійшов татовому старшому братові. Тобто, безглузді витрати! І справа здебільшого і не в грошах, а просто дуже шкода тата.
Він же вже не молодий, майже 50 років. Від важкої фізичної роботи підрівається здоров’я, а крім села є ще й робота на заводі. Він дуже постарів останнім часом.
Мені шкода, что в моєму дитинстві ми ніколи не збиралися всі разом, тільки на Новий рік. Та й то, тато 31 грудня їде спочатку в село, а додому тільки ввечері пріїжджає. А зараз я відчуваю і бачу, що йому справді важко. Він тільки приляже відпочити, дзвонить бабуся і починає йому викаказувати за те, що він довго не їде, плачеться, що справ багато накопичилося.
Не знаю, як це все припинити. Бабуся за характером у нас, дуже важка людина. Мама взагалі вже змирилася і опустила руки, живе своїм життям.
А бабуся, якщо що не по її, то й прокльонами почастувати може, вона через сварку зі своим татом кілька років не спілкувалася, вони так і не помирилася, і мій прадід так і пішов на той світ, не погороворивши з донькою.
Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!
