У мого чоловіка є молодша сеста Таміла, з якою він зараз майже не спілкується. А винні у цьому батьки, вірніше, мати чоловіка.
Мене у свою сім’ю вони прийняли з великим небажанням – сподівалися, що їхній син одружиться з дівчиною, яка матиме свою квартиру. А тут я без посагу у вигляді нерухомості. Але ми поїхали в місто, спочатку винаймали житло, а потім купили невелику квартиру, за яку ще не розплатилися повністю досі.
Допомоги від його батьків нам ніколи не було. Свекруха завжди казала, що у всьому сподівається на доньку в старості, а ми й наші діти були для них, як чужі.
Коли Таміла вийшла заміж, то деякий час вони жили всі разом. Їх зять любив до скляночки зазирати, часто суперечки влаштовував, але це не завадило моїй свекрусі купити йому машину. І невдовзі після цього вони вирішили будувати собі у райцентрі будинок.
На той час у зовиці й зятя була маленька дитина, працював тільки зять і грошей на будинок, звичайно ж, у них не було – лише плани. Батьки мого чоловіка всі свої заощадження вклали у будівництво цього будинку, плануючи забезпечену старість.
Коли їм уже було важко жити одним, особливо в цю зиму, вирішили переїхати до дочки. До того ж почалися проблеми зі здоров’ям у свекра. Тому свекри з радістю погодилися переїхати, адже гроші за проданий у селі будинок теж були їм не зайві.
Але черезкілька тижнів спільного життя, під час чергової витівки “веселенького” зятя, моя свекруха не витримала і висловилася. Сказала, що будинок збудований на її гроші і значить господаркою в ньому буде вона.
Ось туті з’ясувалося, що їхня дочка оформила цей будинок не на себе, а на свого чоловіка, який сказав, що інакше піде від неї. І тепер він їх звідти виставляє. До села повернутися їм нема куди, адже й будинок там недавно проданий переселенцям з Донеччини і гроші у дочки.
І тепер – о, як несподівано! – свекри хочуть, щоби ми забрали їх до себе. А нащо вони мені? Я категорично проти, але розумію, що іншого виходу ми не маємо. Як і вони. Доведеться замість жити своїм життям залишатися людьми і доглядати батьків чоловіка.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото – Ibilingua.com.