fbpx
життєві історії
У мого єдиного онука вісімнадцятого грудня буде день народження. Один рочок виповниться. Син на цих вихідних зателефонував, і запросив на торжество. Хоча, яке там торжество: буде сваха зі сватом, хресті батьки і ми, і то, ще не відомо до кінця, чи ми будемо. Річ в тому, що для Миросі ми не бажані гості в їх домі. І особисто вона на це святкування мене не запросила

У мого єдиного онука вісімнадцятого грудня буде день народження. Один рочок виповниться. Син на цих вихідних зателефонував, і запросив на торжество. Хоча, яке там торжество: буде сваха зі сватом, хресті батьки і ми, і то, ще не відомо до кінця, чи ми будемо. Річ в тому, що для Миросі ми не бажані гості в їх домі. І особисто вона на це святкування мене не запросила.

–  З першого дня у мене зі свекрухою не склалися стосунки! – ділиться Мирослава.

– У нас та сама проблема, що й у всіх: мати почала лізти до нас зі своїми претензіями та допомогою після появи на світ сина. Якщо чесно, це почалося ще в той час, коли я була при надії. Вона нам забороняла купувати пляшечки із сосками, а також одноразові підгузки, а прикорм це взагалі окрема тема. Щоб уникнути подальшого тиску, довелося дамочку різко поставити на місце.

Моїй свекрусі, Тамарі Петрівні, трохи за п’ятдесят, але вона ніде не працює, і живе на утриманні чоловіка. Свекруха жінка енергійна та активна. У неї енергія зашкалює. Свекруха завжди мріяла про онука.

Мирося з перших днів говорила, що вона допомоги не потребує, але свекруха її ніби не чула:

– Це ти зараз допомоги не потребуєш, а ось, коли малюк з’явиться, ти кілька ночей не поспиш, то по-іншому співати почнеш!

Сама Тамара Петрівна ніколи не сумнівалася, що все так і буде: Мирося почне падати в ніжки свекрухи максимум через тиждень, вона посипатиме голову пелюстками і благатиме її, щоб вона погуляла з малюком.

За місяць перед появою дитини на світ з’ясувалося, що Мирося сама не впорається, потрібна допомога спеціалістів, після чого свекруха зібралася переїжджати жити до сина з невісткою, тому що їм потрібна реальна допомога з дитиною.

– Звичайно, все це не просто! – каже Мирося. – Я від всього цього відходила не один день, але, незважаючи на це, мені не була потрібна допомога. Ми з чоловіком усе ретельно продумали, а синок цілими днями спав біля мене. Вечорами мені малюка допомагав купати чоловік, машинка прала, а від прасування ми відмовилися. Та й я могла потихеньку все зробити сама, аби не приймати гостей. Проте Тамара Петрівна не втрачала можливості поскаржитися синові, що невістка не дає їй няньчитися з онуком.

Чоловік Мирослави неодноразово намагався матері пояснити, що син зовсім крихітний їм з дружиною не до гостей. Проте всі розмови виявилися марними, оскільки свекруха сильно образилася на молоду матір.

– Власне я тоді не була проти того, щоб свекруха няньчилася з малюком, але сама з нею спілкуватися бажанням не горіла. – ділиться Мирося. – Я чудово розумію, що вона весь час читала б мені нотації, а мені цього зовсім не хотілося. Зрештою свекруха на мене розсердилася і почала спілкуватися підкреслено холодно. Може, так і краще, адже мені з нею подобалося зберігати дистанцію.

Незабаром дитині Мирослави рік. Дівчину тішить те, що свекруха заспокоїлася і більше не лізе до них з допомогою. Все літо свекруха провела на дачі і займалася там заготовками на зиму, кілька разів передавала онуку звідти ягоди. Однак у сім місяців дитині ягоди, навіть домашні, давати якось рано! У той період Мирося тільки починала вводити прикорм, а тому ні про які ягоди не могло бути й мови. Дівчина щоразу гостинці приймала з вдячністю, але вони їх потім із чоловіком з’їдали вдвох.

Всі новини про онука Тамарі Петрівні розповідає син, вона перестала дзвонити Мирославі.

– У середині грудня у малюка день народження. – ділиться Мирося. — Ми хотіли це свято відсвяткувати у вузькому колі. Ми вирішили запросити тільки свекруху, мою матір із сестрою і хресних батьків. Після того, як чоловік зателефонував своїм батькам і запросив на урочистість, його матуся стала “на диби”. Вона сказала, що якщо я не подзвоню та не запрошу її особисто, то вони не прийдуть!

– Не розумію, яка їм різниця, хто їх запросив ти чи твій чоловік?

– Свекруха каже, що я весь час проти їхніх приїздів, щоб так не вийшло, що я буду проти цього разу. Може, це син сам вирішив своїх батьків покликати, не погодивши зі мною. Вона хоче, щоб я особисто зателефонувала та запросила.

Мирося не хоче, без видимої причини йти на уклін до свекрухи. Якщо свекруха сама на рівному місці вигадала проблему, то невістка у неї на поводу йти не збирається. Вона каже, що якщо свекри не хочуть, то можуть і не приходити, проте чоловік їй каже, що вона як господиня дому, зобов’язана сама запросити його батьків і від себе.

А як ви вважаєте, хто в цій ситуації має рацію?

Фото ілюстративне