Якось у поїзді я познайомилася з жінкою. Ми опинилися в одному купе. Дорога далека, ми розговорилися, торкнулися теми про роботу та сім’ю. Ніна Максимівна розповіла мені свою історію. Вона незвичайна але ж все це – наше життя.
У молодості Ніна Максимівні жила у гарній квартирі в обласному центрі, обіймала добру посаду. Потім познайомилася з Дмитром, дуже успішним і симпатичним. Між ними зав’язався, як то кажуть, цукерково-букетний роман.
Дмитро був уважним і галантним хлопцем. У вихідні вони разом виїжджали на природу, ходили в кіно, театр, ресторани. І ось Дмитро зробив Ніні пропозицію, на що вона охоче відповіла «так».
Справили гарне весілля. За рік народився син, а ще за три – другий. Чоловік працював, іноді їздив у відрядження, а Ніна повністю присвятила себе сім’ї.
За ці роки її чоловік змінився. Перестав дарувати квіти, припинилися і культурні заходи, хоч бабуся з дідусем могли іноді посидіти з дітьми. Ніна нарікала, що вони ніде не бувають, нікуди не їздять, як інші їхні знайомі.
Дмитро лиш жартував:
– Навіщо тобі квіти, вони швидко зав’януть, а на поїздки потрібні гроші – краще тобі купимо гарну сукню. Відпочити можна і на дачі, там свіже повітря, ліс, річка.
Ніна мовчки погоджувалась і продовжувала займатися дітьми, готуванням, прибиранням.
Якось у парку, де Ніна гуляла з дітьми, вона познайомилася із молодою жінкою Наталею. Тій дуже сподобалися Нінині хлопчаки. Жінки стали час від часу спілкуватися, зустрічаися. щоб прогулятися разом. Наталя розповіла, що має чоловіка, який обожнює її. Засипає подарунками, ходить із нею до театру, купив дорогі сережки. А нещодавно на два вихідні дні звозив її до Парижа.
– Це чоловік моєї мрії! – зі щасливою посмішкою говорила Наталя, а Ніна лише зітхала.
Ніна запитала Наталку, чому вони не одружаться. Та сказала, що він уже одружений. Ніна здивувалася і поцікавилася:
– Може, в нього діти і є?
Та відповіла:
– Двоє.
Ніна обурилася:
– Як же він може обманювати дружину та дітей?
Але Наталя не зніяковіла, сказала, що її влаштовують такі стосунки. Їй ні турбот, ні клопоту і він найкращий у всьому! Потім вона почала показувати знімки з коханим. Ось вони на пляжі – він мастить її кремом для засмаги, ось у ресторані, а ось обнявшись, вони сидять біля каміна і п’ють шампанське. Далі був Париж.
Ніна дивилася неуважно, бо сама думала про те, що навіть Новий рік вони з чоловіком зустрічають у компанії його батьків та бабусі з дідусем. У них, мовляв, така сімейна традиція – зустрічати свята лише в колі рідних. А їй так хотілося запросити подруг, поспівати, потанцювати і повеселитися.
Наталка продовжувала діставати з сумочки нові фотографії. вже більш цікаві. Ніна нарешті придивилася уважніше і впізнала на фото біля наталі свого Дмитра!
Наталка плакала, присягалася сьогодні ж припинити всі взаємини зчоловіком подруги, але Ніна сказала, що в цьому наразі немає потреби. Надвечір Ніна повідомила Дмитру, що все знає.
Дмитро благав про прощення, говорив, що це все було несерйозно, просто він втомився від побуту. Але дружина наполягла на розлученні, хоча колеги радили не робити цього: двоє дітей – кому вона потім потрібна буде? А вчинок чоловіка можна пробачити та забути.
Ніна нікого не послухала. Вона розлучилася з Дмитром, поїхала до далеких родичів у село, влаштувалася продавцем і навіть не подала документів на аліменти. Хлопчаки виросли, завели сім’ї. Батько назавжди викреслив їх зі свого життя і жодного разу не подав про себе звістки.
Ніна Максимівна продовжує жити та працювати. У вихідні дні та свята до неї приїжджають діти та онуки. І в цьому вона знайшла своє жіноче щастя. Говорить, що для того, аби радіти життю на повну і відчувати радість, їй не потрібен поруч чоловік.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, ibilingua.com
