Мені 69 років, вже 4 роки я живу сама, чоловіка не стало через тяжку . У мене є син та дочка, у яких давно з’явилися свої родини. Ми намагаємося підтримувати зв’язок, але бачимося в основному лише у свята.
Річ у тому, що нещодавно у моєї невістки був день народження. У подарунок я купила їй блузку, пам’ятаю, колись вона говорила саме про цю річ, і мені захотілося зробити Еліні приємно. Мені пощастило, що її вартість виявилася не дуже високою, оскільки останнім часом мені доводиться економити на всьому.
Ви самі розумієте, на одній пенсії далеко не поїдеш. Діти мені нечасто допомагають, та й у них допомоги не прошу. Намагаюся викручуватися, як виходить, самотужки.
Коли я подарувала Еліні блузу, вона навіть не посміхнулася. Просиділа весь вечір якась похмура і мовчазна.
Звичайно, я це помітила і мені стало неприємно.
Виявилося, що вона образилася на мене, бо знає, скільки коштує ця блузка. Мовляв, дуже дешевий подарунок вийшов. Я здивувалася і навіть відповісти нічого не змогла, настільки мені було прикро в той момент.
Через 2 місяці потрібно було приготувати подарунок для мого сина. Я подумала, що найкраще подарувати йому гроші, а він уже сам вирішить, куди їх витратити.
Але Женя відмовився від конверта. Сказав, що Еліні не сподобається, коли дізнається, що я подарувала йому більше, ніж витратила на ту нещасну блузку. Ні, ви чули таке!
Я взагалі не розумію, чому невістка висуває мені такі претензії. Це ж моя рідна дитина, я за визначенням робитиму йому цінніші подарунки, це ж нормально. В одній із розмов вона згадала, скільки я подарувала своєму онукові, синові моєї доньки, минулого року. Там взагалі інша історія зовсім.
Ми зі сватами разом купували хлопчику велосипед. Скинулися порівну, того місяця мені довелося собі багато в чому відмовити. Не хотілося в багнюку обличчям і додати суму менше, ніж треба було. І що тепер? Я ж не можу витрачати нечувані гроші на день народження кожного з моїх родичів! Особливо зараз, коли ціни такі скажені на все.
Тим більше, я взагалі ніколи ні від кого нічого не вимагала. Коли я запрошую рідних на свій день народження, я не чекаю на них подарунків. Мені важлива увага та турбота, спілкування з ними.
Все це я намагалася пояснити невістці, але Еліна навіть слухати мене не захотіла. Сказала, щоб я ніколи їй більше нічого не дарувала.
Я вже й сина просила, щоб він із нею поговорив. Але все без толку. Невже сучасна молодь настільки любить гроші та не цінує щирого бажання зробити людині приємно?
Якщо чесно, взагалі не уявляю, як тепер налагодити спілкування з невісткою, та й з Женею якось віддалилися останнім часом.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.
