Мами мають мене зрозуміти. Ситуація не з простих, тому прошу вашої допомоги і поради. Кротко кажучи, не так давно мій син одружився. Віті 27 років, його обраниці Оксані – 31. Різниця невелика, це мене не дуже бентежило. З’явилася проблема гірше: у цієї жінки вже було двоє своїх дітей.
До весілля я постійно сперечалася з Віктором, говорила, що не прийму їх. Я була засмучена, тому що до цієї Оксани у мого сина була прекрасна дівчина, його ровесниця. Вони зустрічалися дуже довго, але потім раптово розбіглися.
Вітя постійно її в усьому підозрював, тягнув з весіллям, відкладав, бо був не впевнений в ній. А потім вона приголомшила його новиною про те, що при надії. Звичайно, як мати, я наполягала, щоб вони одружилися. Але Вітя сказав, що взагалі сумнівається, що він батько дитини.
– Ти ж не хочеш бути схожим на свого батька, який покинув нас, коли ти був маленьким? Сам подумай, стала б Катюша тобі брехати? Нісенітниця якась!» – тоді я вірила, що дівчина сина чесна з ним. А ще мені дуже не хотілося, щоб Віктор повторював помилки мого колишнього чоловіка. Але у кожного свій шлях…
Виявилося, що Катя дійсно була не чесна з моїм сином. Вона зникла з його життя, а наші стосунки з сином стали більш напруженими. Потім він повідомив про весілля, зі мною ні про що вже не радячись.
На розпис Віктора і Оксани я не прийшла. Довго вагалася, але все ж вирішила познайомитися з синовою новою дружиною і її дітьми. Зібралася з духом і подзвонила, запросила до себе.
Дружина Віктора одяглася дуже стримано, охайно. Поводилася максимально чемно, мабуть, хотіла мені сподобатися. Діти зайвого не базікали, їм дуже сподобалася моя їжа. Хлопчику 8 років, дівчинці 5. Вечерю ми провели практично мовчки, іноді перекидаючись черговими фразочками. Був, правда, один колючий момент.
Я приготувала свою фірмову м’ясну запіканку. Вітя її ніколи не любив, але всім нашим родичам вона завжди подобалася. Дай, думаю, пригощу новоспечену невістку, нехай знає, як потрібно готувати. Вона, мабуть, не знала про смаки свого нового чоловіка і хотіла покласти йому шматочок.
Я перехопила Оксанину руку зі словами:
– Він не буде її їсти, навіть не клади.
На що Оксана дуже здивувалася і сказала:
– Ви впевнені? Просто мою запіканку, схожу на Вашу, Вітя уплітає за обидві щоки.
Усередині мене горів вогонь гніву, але я стрималася. Фінальною крапкою стало те, що я почула, як діти цієї Оксани називають мого сина татом. Це просто нечувано і неприпустимо, як на мене. Який він їм тато?
А коли вони здиралися вже йти, її дочка запитала у мене: «Тепер ви будете нашою бабусею?» Я тут же відповіла: «Ні! Я не ваша бабуся, я мама дядька Віктора, запам’ятайте це!»
Як ви розумієте, це була перша і остання наша зустріч.
Вітя подзвонив мені і влаштував розборки, мовляв, навіщо таке говорити маленьким дітям. Я просто сказала їм правду!
– Що ти від мене хочеш? У них напевно є свої бабусі і дідусі, як і батько. І взагалі твоя Оксана якась дуже серйозна, а діти – мовчуни! – сказала я наостанок і кинула трубку.
Відтоді ми не спілкувалися. Скоро у мене ювілей, і я не можу знайти собі місця. Думаю, яку придумати причину, щоб не кликати невістку, але щоб син все-таки прийшов. Маю велику надію, що Віктор додумається прийти сам. Навіщо вести чужих людей в мій будинок?
Коли я зателефонувала синові, щоб запросити його, він мені просто відмовив!
– Прости, мамо, але у сина якраз почнуться осінні канікули, поїдемо в Карпати на тиждень якраз у цей час. Прийти не зможемо, – легко і невимушено відповів Вітя.
За що мені це все? Спочатку зрадив чоловік, тепер рідний син… Залишуся зовсім сама на старість, нікому не потрібна. А я стільки років жила заради сина, який цього не оцінив.
Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено
Фото ілюстративне, Ibilingua.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
