fbpx
життєві історії
У нас трійко дітей – Марічка і близнята Орест і Назарчик. І ми так, скористалися запрошенням друзів і шансом показати дітям Америку, дати їм квиток у краще життя. Ми виїхали з Ужгорода в США, у Флориду. У другий вечір нашого приїзду ми показували американським друзям різні фото, але ось такої реакції від них не очікували. Мої друзі одразу подумали, що ми дуже забезпечена сім’я. Вони навіть намагалися порахувати економічну невигоду!

У нас трійко дітей – Марічка і близнята Орест і Назарчик. І ми так, скористалися запрошенням друзів і шансом показати дітям Америку, дати їм квиток у краще життя. Ми тимчасово виїхали з Ужгорода в США, у Флориду, на рік.

У другий вечір нашого приїзду ми показували американським друзям різні фото.

Я прожила в Америці під час навчання в університеті за обміном два роки, тут і познайомилася зі Стівеном і Кеті. Вони нас запросили і прийняли, коли на україну напала рф.

Мої друзі – корінні американці. Вони раніше не були в Україні, а українською взагалі жодного слова не знають. Познайомилися ми з ними колись на університетських заходапх, часто бачилися.

Ще тоді під час наших зустрічей я дізнавалася багато нового про США, як живуть тут прості люди. До того ж спілкування зі Стівеном і Кеті стало для мене ще однією можливістю попрактикувати свою англійську мову. Все-таки найкращий метод навчитися – це практикувати.

А вони, у свою чергу, багато мене розпитували про життя в Україні. Між іншим, вони ніде більше не були, окрім Америки та Мексики, тому їм було цікаво послухати, як воно – на іншому континенті. Я багато розповідала про рідний край.

Потім я повернулася додому, вийшла заміж, народила діток. Минули роки, і ось ми всією родиною тут, у Стівена й Кеті, які теж вже одружилися.

Так ось. У другий вечір нашого приїзду ми показували американським друзям різні фото з нашого життя, зокрема, і фото нашою улюбленої дачки.

Вона у нас звичайнісінька, за містом. Це невеликий 2-поверховий, дерев’яний будиночок з літньою кухнею на вулиці. Ще у дворі є криниця, будиночок-туалет, а також грядки з квітами, кропом, огірками, часником.

У нашому садочку ростуть яблуні, малина, смородина та аґрус. Можна сказати, що у нас на дачі найстандартніший набір звичайного українського дачника.

Наші американські друзі сказали, що наша дача відрізняється від американських будинків, але загалом схожа. Однак вони не зрозуміли, що за маленький будиночок стоїть біля будинку.

Мені було важко пояснити англійською, що таке колодязь, а також Кеті й Стівен не могли зрозуміти, як ми живемо без водопроводу.

Ми пояснили їм, що це не є основним місцем проживання. Дача потрібна для того, щоб займатися садівництвом та відпочивати, приїжджаючи на вихідні поласувати фруктими і ягодами.

Мої друзі одразу подумали, що ми дуже забезпечена сім’я, якщо ми можемо дозволити мати собі ще один будинок для вихідних за містом. Адже ми можемо запросити друзів відпочити, зробити барбекю!

Довелося пояснювати американцям, що такі дачі у нас не рідкість. Вони є майже у кожної сім’ї. Та й не завжди ми їздимо туди, щоби веселитися. Іноді потрібно посадити щось, виростити овочі та фрукти. А це не легка робота.

Ми розповіли їм про те, що постійно покращуємо щось на дачі, стежимо за цим заміським «житлом» і любимо його.

Я пояснила, що все це переважно люди роблять для себе. Буває, що і на продаж вирощують, але це швидше за все рідкість.

Кеті й Стівен все більше дивувалися моїй розповіді. Здалося, що вони обурювалися, можливо, від нерозуміння.

Вони не могли зрозуміти, в чому вигода їздити у вихідні вирощувати врожай і замість відпочинку знову працювати. Вони навіть намагалися порахувати економічну невигоду!

До того ж, їх обурили зручності на вулиці. Вони були здивовані тим, що люди можуть їздити відпочивати і працювати 2 дні в таких умовах.

Вони того вечора ще багато розпитували про дачу – мені здається, вони так і не зрозуміли, навіщо вона нам потрібна.

Звичайно, деякі речі важко пояснити словами, особливо людям з іншою культурою, з іншої країни. Однак Кеті і Стівену у підсумку сподобалося те, що у нас є фінансова можливість мати заміський будинок для відпочинку.

Ось такі ми, неймовірні українці!

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.