fbpx

У нас з Арсеном через місяць призначено весілля, і його я кохаю, але все ж таки мабуть все скасую і  покину свого хлопця. Все через його матусю, бо я так жити, як вона хоче, не зможу. Мені вже зз роки і я маю власні погляди на сімейне життя і на життя в цілому. Світлана Володимирівна втручається в наші стосунки і ставить такі умови, що ми повинні неодмінно робити весілля за всіма гуцульськими традиціями, що я можу прийти в їхній будинок тільки після весілля. А ми хотіли просто розписатися і у вузькому колі друзів відзначити, бо грошей немає. Якось із нареченим десь залишалися з ночівлею, так його мати йому дзвонила і говорила, щоб ми в різних кімнатах жили

У нас з Арсеном через місяць призначено весілля, і його я кохаю, але все ж таки мабуть все скасую і  покину свого хлопця. Все через його матусю, бо я так жити, як вона хоче, не зможу. Мені вже зз роки і я маю власні погляди на сімейне життя і на життя в цілому.

отже, ось моя коротка історія. Я скоро виходжу заміж, нам з хлопцем уже за тридцять. На початку знайомства його батьки були добрі і милі зі мною. Було сватання за всіма традиціями. Ми з ним пішли подали заяву на розпис на травень.

Але раптом його мати втрутилася і зажадала, щоб ми перенесли весілля на півроку. Мовляв. треба весілля. І без весілля я не прийду до їхнього дому. Його мати командує Арсеном, і він слухається її у всьому.

Світлана Володимирівна втручається в наші стосунки і ставить такі умови, що ми повинні неодмінно робити весілля за всіма гуцульськими традиціями, що я можу прийти в їхній будинок тільки після весілля. А ми хотіли просто розписатися і у вузькому колі друзів відзначити, бо грошей немає.

А після весілля свекруха хоче. аби жили у них і я з нею – і на городі, і на кухні. Вона ніде не працює і її чоловік сидить удома, вони другий будиночок у дворі віддали для відпочивальників, з того й живуть, плюс господарство.

А Арсен працює багато у Франківську, щоб заробити на весілля, і мені не дає право на вибір. Моїм батькам довелося взяти кредит мені на посаг і на весілля, бо що ми навпіл робимо. Але я вважаю все це неправильно.

Я намагаюся зі Світланою Володимирівною домовиться, щоб просто скромно зробити наше свято, але вона категорично проти, має бути весілля на всіх родичів – і все тут.

А ще я забула сказати, що ми якось із нареченим десь залишалися з ночівлею, так його мати йому дзвонила і говорила, щоб ми в різних кімнатах жили. І моєму терпінню прийшов кінець.

Я розумію наступне: якщо я буду свекрусі все говорити, що думаю, то мій чоловік майбутній буде на її боці. Я багато думаю про те, що на мене чекає пекло після весілля. І розлучення.

Я з такими людьми не зможу жити, але й Арсена втрачати не можу – кохаю. Як ужитися з такими людьми? Якщо їхній син слухається їх і своєї думки не має? Дякую за поради і думки, всім миру й добра!

Фото – авторське.

Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.

You cannot copy content of this page