У нас з чоловіком Семеном було все добре в стосунках і ми готувалися до народження первістка. І тут звістка – близнюки!
Я прийняла новину спокійно. Знаючи свою генетику, я була майже не здивована. Але чоловік занервував, коли дізнався, що дитина буде не одна. З цього моменту, можна сказати, все і почалося – наша сім’я стала руйнуватися!
Ми жили в його квартирі. По суті, я «прийшла на все готове», як завжди натякала його мама, тому претендувати на майно або житло я не мала морального права. За місяць до народження синочків чоловік почав все частіше і частіше десь зникати.
Один раз – не прийшов на ніч, потім – зникав на всі вихідні. Я розуміла, що у нього з’явилася інша жінка, і він цього навіть не приховував, а навпаки, намагався всіляко це демонструвати, попри мій стан. Як же мені було важко!
Коли мене поклали на збереження, сусідка Оля прийшла і сказала, що Галина, яка була моєю найкращою подругою, перебралася до нас і тепер живе з Семеном.
Я навіть і подумати не могла, що вона зійшлася з моїм чоловіком! Для мене ця звістка стала подібною до грому серед ясного неба. Ще б пак! Рідні душі люди “підклали свиню”, назва якої “подвійна зрада”!
Спочатку я не повірила Олі, але, коли за весь час перебування на збереженні чоловік жодного разу не приїхав, не відповідав на дзвінки і навіть не прийшов на виписку, я почала панікувати, усвідомивши, що для мене це – справжнє фіаско.
Мені просто нікуди було їхати прямо з лікарні! До того ж, не було навіть грошей на таксі. Перше, що спало на думку – дзвінок мамі. Я попросила її забрати мене з малюками, на що почула відповідь:
– Доню, ти достатньо доросла щоб заводити дітей, а значить, сама здатна забезпечити їх житлом.
Я ревіла білугою! Навіть мама вказала на двері… Цього вже я точно не очікувала!
І хто б міг подумати, що на виписку прийде сусідка! Оля втішала мене, як могла, і забрала мене з хлопчиками до себе.
За інших обставин я б ніколи не погодилася жити знову через стінку з Семеном, але у мене не було вибору.
Потрібно було взяти себе в руки і діяти. Заради дітей, заради моїх двох маленьких синочків, у яких тепер залишилася тільки мама.
Оля виділила нам цілу кімнату.
Було важко – Семен не віддавав мені те, що я підготувала для дітей. Так-сяк, але мені вдалося купити малюкам найнеобхідніше, щось віддали знайомі і подруги.
Ночами я писала курсові роботи недбайливим студентам, а вдень – друга сусідка, молода матуся, приносила свою дочку і платила мені за те, що я доглядаю за нею. Я няньчила трьох дівток одночасно.
***
Кілька перших років було складно, а потім, вдалося влаштувати малюків у ясла і я почала повноцінно працювати, з’їхала на квартиру. З Олею ми тепер кращі подруги, вона мені рідніша, ніж мати і сестра!
З мамою я досі не спілкуюся, думаю, їй варто першій зробити крок до примирення, але вона не поспішає, а я – не наполягаю.
Зараз моїм хлопчикам по 6 років, в цьому році вони підуть в перший клас. За весь час татусь жодного разу не відвідав нас, але я цьому навіть рада. Мої хлопчики не будуть бачити у своєму житті приклад підлої зради, не достойного чоловіка і я обіцяю виростити їх справжніми Чоловіками!
Зараз я вде півроку зустрічаюся з розлученим однокласником Назаром, і сподіваюся, що наше кохання справжнє, і у нас все складеться!
Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!
