У нас з чоловіком є єдиний син, Артем, пізня і довгоочікувана дитина, він народився, коли мені було 35 років. Зараз йому вже 34 роки, а нам з чоловіком по 69 років. Рік тому він одружився, його дружині 32 роки. У них з невісткою Олею дочка, їй 6 місяців. Синочок наш – без освіти, таксист, з бізнесом у нього не вийшло. Оля нас не сприймає відпочатку, ми для неї другосортні. Ми їм допомагали всім, чим могли, пнулися, а увідповідь навіть подяки не почули…
***
У нас з чоловіком є єдиний син, Артем, пізня і довгоочікувана дитина, він народився, коли мені було 35 років. Зараз йому вже 34 роки, а нам з чоловіком по 69 років.
Рік тому він одружився, його дружині 32 роки. У них з невісткою Олею дочка, їй 6 місяців.
Ми Артема дуже любили і балували, син виріс егоїстом і, не дивлячись на всі наші зусилля, він не отримав ніякої професії, все мріє про свій бізнес, хоча вже починав і займався чимось. але нічого з того не вийшло.
Зараз син таксист. Його дружина Оля – абсолютно непередбачувана в своїй поведінці, і як я не старалася прийняти її, як дочку, все одно вона нас не терпить. Ми їм дуже багато допомагали, навіть понад наших можливостей, але позитивного результату і вдячності не отримали.
І ось Артем передав нам її ультиматум: щоб нашої ноги там не було і ніяких дзвінків!
Я його питаю: ви що, від нас зовсім відмовляєтеся?
Їм не подобається, що ми просимо його кожен день дзвонити і говорити, що у них все в порядку, тому що дуже турбуємося, він вже наробив багато аварій. Я вважаю, що 1 хвилина в день для батьків, які тебе народили і виростили – це зовсім небагато!
Живуть в моїй квартирі, яка мені дісталася від моєї мами, їздять на моїй машині: купили ми і оформлена на мене.
Чоловік мій хворіє і дуже переймається, що не бачить, як росте внучка, ну хіба так можна?
Кілька разів їх запрошували, готували стіл, але вона щоразу просто не хоче до нас їхати. А тепер ось і взагалі виставили нам цілий ультиматум. Дуже переживаємо за них, адже не відають діти, що творять. Просто не знаю, як себе вести в даній ситуації? Що б ви робили на моєму місці?
Автор: Любов Антонівна.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
