У нас з мамою в Києві є трикімнатна квартира. Батька не стало, ще коли я була зовсім маленька. Мама вдруге заміж так і не вийшла, вирішила присвятити життя доньці. Та я не виправдала її сподівань. Одразу ж після школи я з’їхала на орендовану квартиру. На всі умовляння розміняти і купити дві, мама не реагувала. – Хочу, щоб біля мене на старість хтось був. – Ось так вже більше двадцяти років окремо й живемо.
***
У тридцятирічної Наталі досить-таки солідний досвід проживання в орендованому житлі.
І зовсім не тому, що приїхала здалеку. Наталя – корінна киянка, володіє навпіл з матір’ю трикімнатною квартирою в столиці. Мати зараз живе в тій квартирі одна, хоча місця для двох жінок в трьох кімнатах більш ніж достатньо. Але про те, щоб оселитися з матір’ю, Наталя не хоче і чути.
– Ой, ні, тільки не це! – сміється вона. – Нам з матінкою більше трьох годин підряд перебувати поруч просто протипоказано!.. Хорошим це не закінчується… Через що лаємося? – а незрозуміло взагалі! Вона хороша, і правильні речі говорить… Але ужитися нам складно. На рівному місці ухитряємося влаштувати суперечку. Та що вже там, ми по телефону раз в тиждень стабільно лаємося… Ні, я краще буду голодувати, але жити буду без мами!…
Орендувати окрему квартиру для себе однієї Наталя сенсу не бачить: шкода грошей, які доводиться віддавати в нікуди. Набагато дешевше, веселіше, та й зручніше жити з сусідкою або навіть з сусідками.
– Найпростіше з якою-небудь незнайомою дівчиною, по оголошенню, – пояснює Наталя. – Ну так дивлюся, звичайно, щоб людина була більш-менш адекватна… Але мені щастить: ніколи ніяких проблем! Хоча в перший раз, пам’ятаю, було складно зважитися на таке – з’їхатися з абсолютно чужою людиною… Виявилося, боялася даремно!
З тією першою дівчиною Наталя прожила два роки, вони і досі кращі подруги.
– Ой, весело жили! – сміється вона. – Напевно, кращі роки це були… Ділилися всім, разом гуляти ходили… А потім Людка вийшла заміж, і я зробила помилку: покликала на її місце давню подругу… Загалом, з тією дівчиною ми не змогли, хоча знайомі були добре… Через кілька місяців посварилися вщент. З тих пір віддаю перевагу селитися з абсолютно незнайомими, і заїжджати одночасно, щоб всі на рівних. Зараз у мене просто відмінні сусідки, дві жінки. Живемо в трикімнатній квартирі душа в душу… З сторонніми простіше!
Треба сказати, з Наталею згодні багато.
– Якщо ось так аналізувати життєвий шлях, з чужими дійсно простіше, ніж з рідними! Бувало, і допомагали чужі люди куди більше, ніж свої! – часто говорить одна моя добра знайома.
– Сусідка-пенсіонерка, наприклад, раніше безкорисливо сиділа з моєю донькою! Скільки разів вона мене виручала, не описати! При наявності двох пар баб-дідів на пенсії, з хворою дитиною сиділа чужа людина, ось так.
І від грошей відмовлялася завжди… Я їй досі вдячна!.. На хорошу роботу мене влаштували чужі люди, родичі при посадах навіть не почухались…
А вам теж з чужими і сторонніми простіше, ніж зі своїми?
Чому це так? В чому проблема?
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
