fbpx

У нас з Василем двоє дітей. Я кожного по особливому чекала. Але на даний час я при надії третьою, і мене непокоїть думка, що ми не впораємося з фінансової точки зору. Ми живемо на орендованій квартирі, і автівка в нас така, де помішаються лише два автокрісла. Але куди ж втулити третє? Грошей, щоб придбати побільшу квартиру чи автівку, в нас немає. Я дуже нервую через усе. Я погано сплю і не можу ні на чому зосередитися. Василь каже, що все буде добре, але я не впевнена

Я завжди хотіла велику сім’ю. Але я не розуміла, як ми будемо це все фінансово витягати.

Я завжди хотіла велику сім’ю. Я дуже люблю дітей і на це мене надихнули власні батьки. Нас в сім’ї шестеро: чотири хлопці та дві дівчинки. Батьки робили все, щоб в нас було чудове дитинство. І я хотіла зробити те саме для своїх нащадків.

На щастя, я знайшла людину, яка тієї ж думки про сім’ю, що і я. Василь явно сімейний тип. Він походить із того самого середовища, що й я. Як тільки ми познайомилися, ми зрозуміли, що створені один для одного, і незабаром ми відгуляли весілля.

Навіть не знаю як так швидко, але цього року ми з Василем відсвяткували свій десятирічний ювілей.

Не минуло й року після весілля, як у нас народилася перша дитина. Навіть не віриться, що Олексію вже дев’ять років. Я хотіла скоріше мати дітей, тому, коли йому було півтора року, народилася сестричка Емілія. Мені було важко, і тому деякий час я навіть не думала про ще одну дитину.

Але два роки тому моє бажання мати велику сім’ю знову прокинулося, і ми з Василем знову почали над цим працювати. Це було не так легко, як колись, коли ми були молодшими, але зараз я на четвертому місяці, і проблема в тому, що я не можу більше радіти своїй наступній дитині, як попереднім.

Василь бачить це так само. Ні, не подумайте, ми любимо своє малесеньке чудо, єдине, що псує наше щастя, це те, що ми хвилюємося про те, як ми впораємося з усім цим фінансово.

У нас маленька квартира і маленька машина. Двоє дітей туди добре поміщаються, з третьою буде проблема.

Три автокрісла ззаду не поміщаються, а квартира, в якій ми живемо, дуже маленька, діти сплять в одній кімнаті, а ми з чоловіком у вітальні.

Я знаю, що ми мали б подумати про це раніше, але ти завжди думаєш, що зможеш якось із цим впоратися, але потім стається така ситуація, і ти безпорадний.

Я дуже нервую через усе. Я погано сплю і не можу ні на чому зосередитися. Василь каже мені, що все буде добре, але я не впевнена. Де взяти більшу квартиру? Скільки нам обійдеться нова машина? Це постійно крутиться в моїй голові і не дає заснути.

Чим ближче до дня “Х”, тим гірше. Хоча ми шукаємо квартиру, але з нашими зарплатами справді важко. Ми не можемо дозволити собі іпотеку, тому нам залишається лише орендувати, а зараз ціни справді “космос”. Ми просто в замкнутому колі.

Що робити…? Як заспокоїтись в такій ситуації?

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено. Передрук категорично заборонено! У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

You cannot copy content of this page