У нас зі Станіславом трійка дітей, я в декреті, чоловік тимчасово не працює, живемо зі свекрухою. І як у неї тільки язик повернувся! Мати своїх власних онуків, тобто мене, вона зібралася витурити на роботу, щоб я малечі менше уваги приділяла. Безсовісна. Сама Ольга Петрівна має пенсію помічниці судді, я навіть не уявляю, які то гроші. Свекруха лиш в брендових речах ходить, у неї в кімнаті свій маленький холодильник навіть – я раз заглянула тишком – там такі делікатеси! Ікра червона, сири дорогі, ковбаса елітна. Всадила мене на днях оце на розмову, каже, я маю а роботу йти! Харчуємося ми окремо, тобто Ольга Петрівна їсть у себе в кімнаті, тільки іноді готує на кухні. Та й то вона в основному по кафе й навіть ресторанах їсть, а чого ж, може собі дозволити з такими грошима

І як у неї тільки язик повернувся! Мати своїх власних онуків, тобто мене, вона зібралася витурити на роботу, щоб я малечі менше уваги приділяла. Безсовісна. Інакшого слова у мене для мами чоловіка нема.

У нас зі Станіславом трійка дітей, я в декреті, чоловік тимчасово не працює, живемо зі свекрухою. Ну так сталися у нас життєві обставини, з ким не буває?

Тим паче, що хто-хто, а свекруха в мене пані заможна, можна так сказати. Має трикімнатну квартиру в центрі нашого міста. Але це ще не все далеко!

Сама Ольга Петрівна має пенсію помічниці судді, я навіть не уявляю, які то гроші. Свекруха лиш в брендових речах ходить, у неї в кімнаті свій маленький холодильник навіть – я раз заглянула тишком – там такі делікатеси! Ікра червона, сири дорогі, ковбаса елітна. Нам таке і на свята не снилося!

Харчуємося ми окремо, тобто Ольга Петрівна їсть у себе в кімнаті, тільки іноді готує на кухні. Та й то вона в основному по кафе й навіть ресторанах їсть, а чого ж, може собі дозволити з такими грошима.

Всадила мене на днях оце на розмову мама Станіслава. Каже, я маю а роботу йти! І як у неї тільки язик повернувся! Сказала, щоб я виходила на роботу, хоч на якусь! Я просто слів не маю. І як я на її думку буду увагу тоді власним діткам приділяти???

Що мене найбільше обурює – чоловік не проти. У нас суперечки постійні з ним останнім часом через брак грошей, бо його мама нам ні копійки не дає, правда й за комунальні не бере.

Більшість наших конфліктів з чоловіком – через свекруху, бо я вважаю, що чоловік дозволяє багато їй у мій бік висловлювати.

Ось один з прикладів: ми снідали з чоловіком кілька днів тому яєчнею прісною, навіть без сосисок, поїли, і тут вона заходить і каже Стасу: “Ти будеш ще доїдати?”

Він відповів, що ні, і вона все прибрала, навіть не запитавши мене, чи я поснідала! А я навіть не доїла! Справа, в тому що доньці меншій всього 3 місяці, я до неї відволікаюся постійно. Хіба це не зрозуміло!

У мене душа не на місці, що Міланка буде без мене, я плакати вже хочу від цього, хоча чоловік і свекруха кажуть, що Стас справиться. Які ж вони хитрі! А куди я від них можу подітися з трьома дітлахами, от скажіть*?

Що мені робити як вчинити в цій ситуації?

Думаю, напевно, тут уже нічого не змінити, ходжу постійно тепер і переживаю, подзвонила начальниці, так і вона вражена, що я роботу зібралася, адже в мене така маленька дитина!

А найцікавіше – потім свекруха ж почне плітки розводити по родичах, що я залишила дітей і вийшла на роботу, а малих спихнула на чоловіка, хоч і вона мене сама виганяє на роботу. Підкажіть, як мені вчинити? Дайте, будь ласка, добрі поради!

Фото – авторське.

Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.

You cannot copy content of this page