У поїзді навпроти мене їхали дві молоді дівчини років по двадцять п’ять. Воли мали красиве довге волосся, мигдалеподібні очі і стрункі постаті. Одна з них подивилася в вікно, а потім сказала своїй подрузі: «Я і справді не знаю, що робити. Це все дуже важко, і я на грані. Здається, це кінець. Немає ніяких варіантів».
– Можу я тут сісти? – літня жінка років сімдесяти з бандажем на правому коліні і тростиною вказала на четверте сидіння в нашому міні-купе. Ми кивнули. Жінка повільно і обережно присіла.
Наше життя стало нестерпно комфортним.
Можна вибрати магазин, в якому найкраще купувати сир. Можна вибрати, на яку саме барахолку віддати свій старий одяг.
Можна, сидячи на стільці в своїй кімнаті, забронювати квиток на інший кінець світу.
Можна, сидячи на стільці в своїй кімнаті в старому халаті, стати зіркою інтернету і познайомитися відразу з декількома прихильниками.
Можна вибрати нові меблі для квартири просто в каталозі і замовити доставку по імейл.
Можна знайти стиліста і за лічені дні перетворитися на красуню.
Можна змінити свою зачіску, тіло і жести.
Можна народжувати, усиновляти або запланувати двійню за допомогою новітніх технологій в цій галузі.
Можна вибрати, за кого виходити заміж, можна вибрати – залишатися з чоловіком, який тебе ображає, або піти.
Можна приготувати качку з яблуками в гірчично-медовому соусі, а можна купити кілька кебабів у турецькому кафе на розі.
Можна працювати, можна звільнитися до біса, а можна і стати директором цієї контори, змістивши попереднього боса.
Можна все життя пропрацювати бухгалтером, а можна змінити з десяток сфер.
Можна кататися на конях, сігвеї, лижах, дошках для серфінгу. Можна вибрати будь-яке кіно для перегляду ввечері. Можна завести собаку або кішку.
Можна о третій годині ранку на повну гучність слухати улюблену пісню – просто в навушниках. Можна переїхати з однієї країни в іншу.
Можна зателефонувати мамі одним натисканням кнопки. Можна написати коханій людині приємне повідомлення, навіть якщо він зараз на іншому материку.
Можна знайти контакт дівчини, яка сподобалася на вечірці, але непомітно пішла.
Щось зробити легше, щось – важче, але точно можна. Стільки можливостей і варіантів щодня, кожну хвилину. Стільки всього стало нам доступніше, ближче і реальніше.
Наше життя стало нестерпно комфортним. Болісно різноманітним. Знущально зручним. Зрадницьки цікавим. Нам нічого і не залишається, крім як постійно скаржитися на відсутність можливостей.
Я подивилася на жінку похилого віку. Її зморшкуваті руки тремтіли. Її очі дивилися кудись у далечінь, і я чомусь злякалася.
– Все гаразд? – запитала я.
– Що?.. Ох, так-так, все добре, – посміхнулася вона. – Ви тільки подивіться – яка гарна осінь за вікном!
Автор -Tamriko Sholi
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
