fbpx
життєві історії
У сім’ї чоловіка так заведено, що всі повідомляють свекрусі Іванні Пилипівні про свої плани, аж до дрібниць і деталей, всі з нею все узгоджують. Ми справляли весілля, і мама Микити дуже невдоволена лишилася через те, що ми вибрали не той ресторан і торт не погодили з нею. При всіх гостях заявила. І ось вчора подзвонила Іванна Пилипівна. На мій телефон

У сім’ї чоловіка так заведено, що всі повідомляють свекрусі про свої плани, аж до дрібниць і деталей, всі з нею все узгоджують.

Коли ми з Микитою лиш почали зустрічатися, я сказала, що це мені не подобається,, що я – доросла людина, яка має намір будувати свою окрему родину, де будуть свої правила, традиції, які не варто виносити за межі нагого дому. Микита й сам вже втомився від маминих вимог, тому погодився зі мною.

Ми справляли весілля, і мама Микити дуже невдоволена лишилася через те, що ми вибрали не той ресторан і торт не погодили з нею. При всіх гостях заявила, що я входжу до їхньої родини і маю поважати їхні правила.

Я тоді теж при всіх відповіла, що тепер у нас своя сім’я та свої правила.

Минуло 15 років. Жодного разу за цей час Іванна Пилипівна мені слова не сказала. На спільних родинних заходах родила вигляд, що мене не існує, що я – порожнє місце для неї, прозора хмаринка. Я не дуже через це переймалася, мене все влаштовувало. Краще так. ніж жити у неї на долоні за її правилами.

І ось вчора подзвонила Іванна Пилипівна. На мій телефон! Уявляєте? Вперше за 15 років сказала мені слово!

Привітала з прийдешніми святами, наче ні в чому не бувало, запросила в гості 1-го січня.

І що це було, от скажіть? Постаріла, помудріла? Чи як це назвати?

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, ibilingua.com