У сім’ї, Таня була старшою; двох молодших сестер бавила, так що вчитися їй не було коли: школу закінчила і працювати пішла. Тиха, скромна, — вона сподобалася Сашкові із сусіднього двору. І він, одружившись з нею, поводився так, ніби зробив ласку.
Таня не ображалася, вважаючи, що хлопець розумний, а вона проста робітниця на будівництві.
Чоловік настільки закріпився у своїй перевазі над дружиною, що з роками став лбзивати і казав, що її місце на кухні. Таня покірно погоджувалась і щосили намагалася, щоб удома було чисто і смачно, щоб діти були здорові та нагодовані.
Але чоловік за кожну дрібницю висловлював своє невдоволення: шкарпетки не туди поклала, соус забула купити, сорочку не ту подала.
Одного разу пішла Таня на ринок, а там жінка якась дивна, почала просити грошей дати: Таня зглянулась і віддала 100 гривень. А коли додому прийшла, то не дорахувалася більше.
Чоловік, того вечора довго її сварив.
Після розлучення Таня на якийсь час зітхнула вільно. Але думка, що у будинку потрібен господар, проросла незабаром у реальні дії. Вона вийшла заміж вдруге.
Новий чоловік непогано заробляв, і сказав її, що працювати їй ні до чого, краще нехай готує обіди, та займається господарством. Таня, намагалася, кілька разів на роботу влаштуватися, але чоловік спочатку відмовляв, потім взагалі забороняти став:
— У тебе й освіти ніякої, ким ти підеш працювати? Хіба що підлоги мити, — на більше ти й не можеш.
У гості чоловік ходив один – без Тані, пояснюючи їй, що друзі у нього всі освічені, тож їй не цікаво буде з ними.
Минали роки, а в Тані ні освіти, ні досвіду роботи. Чоловік все більше віддалявся від неї, навіть соромився з нею вулицею пройтися. І одного разу повідомив дружину, що зустрів іншу жінку. Таня одна з трьома дітьми без грошей і без роботи.
Влаштувалася вона мити підлогу, щоб зовсім без копійки не залишитися. На душі важко було, ночами в подушку плакала. Але погляне на дітей – і хочеться жити. Діти не винні, що на світ народилися і на допомогу чекають і підтримки.
І тоді Таня починала в будинку затишок і красу наводити: прибиралася, рушники та серветки підшивала, варила та пекла. Обіди у Тані виходили надзвичайно смачними.
Якось зайшла сусідка і скуштувала пиріг, який Таня спекла. І відразу запропонувала допомогти з ювілеєм: смачних страв наготувати та тортів спекти. Вона з радістю погодилася.
Відсвяткували ювілей, сусідка, Таню розрекламувала своїм гостям. Незабаром почали їй замовляти торти, і жінка поступово втяглася в кулінарну справу. Додатковий заробіток ніколи не буде зайвим.
Потім почала обіди на замовлення готувати. І якось вийшла з дому з важкою сумкою і подумала про себе: «От би добре було, якби підвіз хтось». І раптом бачить, біля будинку навпроти чоловік капот відкрив, з машиною порається; він – удівець і нещодавно тут оселився.
Вперше в житті, Таня набралася сміливості і попросила майже незнайому людину підвезти її.
Через місяць, коли військовий пенсіонер Ігор Іванович та Таня зійшлися, зізнався, що був дуже радий, що вона перша до нього звернулася, бо давно її помітив і сподобалася вона йому, тільки старше він її майже на двадцять років.
Різниця у віці не завадила пенсіонеру та Тані збудувати міцну родину. Ігор Іванович, її обідами захоплювався і називав розумницею та красунею.
А клієнти, яким вона смачні та гарні торти пекла, шанобливо називають її Тетяна Михайлівна.
Фото ілюстративне, спеціально для ibilingua.com.