fbpx
життєві історії
У суботу попросили мене з онукою посидіти, невістка з сином на весілля до друзів зібралися. Кажу, добре, везіть. Привезли дитину та інструкцію до неї на трьох аркушах, сміхота! Що за чим і як робити, як кашу варити, у скільки гуляти, що надіти, що з собою взяти на вулицю! Я трьох дітей виростила, а невістка зі своєю інтрукцією! У себе вдома буду діяти за своїми правилами

Ну от не нахабство, га? У суботу попросили мене з онукою посидіти, невістка з сином на весілля до друзів зібралися. Кажу, добре, везіть. Привезли дитину та інструкцію до неї на трьох аркушах, ха-ха-ха! Що за чим і як робити, як кашу варити, у скільки гуляти, що надіти, що з собою взяти на вулицю! Все кольоровими ручками розмальовано, підкреслено, виділено… Я трьох дітей виростила! Сміхота, та й годі.

Внучці Златі немає ще трьох років. Невістка Уляна в декреті, мама живе далеко, тому в разі форс-мажорів допомагати з дитиною доводиться саме мені. Але до честі молодих, треба сказати, допомогою вони не зловживають, з проханнями до мене звертаються нечасто. Та й то, підкидати внучку почали тільки останнім часом. У перші півтора року про те, щоб залишити дитину з кимось, і мови не йшло.

Та з дуже маленькою я і сама б не залишилася, це занадто велика відповідальність. А вже з майже трирічною дитиною чому б не посидіти. Внучка вже така цікава, ми з нею розмовляємо, книжки читаємо, малюємо. Взагалі, я з дітьми добре знаходжу контакт. Своїх трьох виростила і з онуками старшої дочки допомагала активно. Досвід у мене є. Тому в інструкціях я абсолютно не потребую! У мене своєї голови на плечах немає, чи що?

У себе вдома буду діяти за своїми правилами. Внучці я не ворог, поганого не зроблю. Якщо вже погодилася сидіти, сиджу сумлінно. Але звірятися з їх марною інструкцією не збираюся! Ні, ну я переглянула так, побіжно, що написано, може там ліки які треба давати, наприклад. Але ні. Там саме побутові дрібниці розписані. Наче я розумово відстала! Я ось думаю, не лінь же невістці це було писати, га? Чи часу зайвого багато має?

Он дочка з зятем мені онуків привозили іноді посидіти. Але такого, щоб зі списками-інструкціями – ніколи не було. Завжди вдячні, спасибі кажуть, що посиділа, виручила. Які вже там інструкції! Я ось думаю, може, просто не довіряє невістка мені до кінця? Хоча навіщо тоді привозити дитину? Не їздила б тоді на весілля, сиділа б сама. Або дитину з собою брали б…

Мені здається, в Уляни це від нічого робити. Таке враження, що пересиділа невістка вдома. Циклиться на дрібницях якихось, зовсім неважливих, роздуває з мухи слона. Вважаю, на роботу їй пора. В реальне життя повертатися! Ми так довго в декретах не сиділи в свій час, тому таке і здається дикістю. Мені свого часу мама допомагала кілька разів з дітьми, коли дуже треба було, так я вдячна була за те, що хоч якось пригледіли. Не до претензій було, це точно, ніколи не контролювала, чим вона їх годує, як вдягає.

Пишу це, щоб почути сторонню думку.  Ви згідні зі мною, це дійсно нахабство з боку невістки – просити від свекрухи допомоги по своїй інструкції? Адже дійсно, якщо не довіряєш бабусі – годі й залишати дитину тоді, справляйся сама. А якщо довіряєш – які можуть бути інструкції? Списки, інструкції якісь – явно робити людині нічого… Пора до верстата, щоб скочити кожен день о шостій ранку, дитину будити, тягти в садок, сама на роботу, і далі за планом.. Тоді все на місця стане. Довгий декрет – зло?

Або навпаки, неправа тут я? За своїм розумінням треба було сидіти з власними дітьми. А з онукою робити так, як кажуть її батьки, і не треба ніякої самодіяльності?

Але ну справді, нісенітниця якась з цією інструкцією. Звичайно, що я в неї і не заглянула. А треба було?..

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page