fbpx

У сусідньому селі жила дівчина, на той час їй було 24 роки, вона розлучилася з чоловіком і залишилася сама з 4 дітьми. А мені було 17. Вона припадала якоюсь родичкою моєму однокласнику, він нас і познайомив. Я намагався не показувати своїм виглядом нічого батькам, а ночами плакав перед іконами і просив Бога допомогти мені якось з цим справитися. Я вийшов на вулицю і глянув, що в кишені. Це був невеликий іграшковий метелик

Ця історія сталася зі мною, коли мені було 17 років.

У сусідньому селі жила дівчина, на той час їй було 24 роки, вона розлучилася з чоловіком і залишилася сама з 4 дітьми. Вона припадала якоюсь родичкою моєму однокласнику. У її доньки був день народження, і вона, разом з моїм однокласником, готували привітання. Одним пунктом привітання був плакат, який потрібно було намалювати. Однокласник згадав про те, що я добре малюю, і так я познайомився з цією дівчиною.

Плакат ми звичайно зробили, дуже гарний, а потім я став часто приходити в гості до неї разом з однокласником, бо він дуже багато часу проводив у неї.

Згодом я ходив до неї, коли його там не було. І все якось виром закрутилося, закрутилося…

Я вночі, потайки від батьків бігав за 8 км в сусіднє село до неї, щоб побачитися. і ми вдвох проводили час. Ми Включали музику і танцювали. Вона навчила мене танцювати вальс… Ми лежали і мріяли, і мені було так добре, як ніколи… Вона дуже багато розповідала про своє тяжке життя, і мені було її дуже шкода.

Я закохався в неї так сильно, як не кохав нікого до неї і після. Маргарита була для мене всім. Коли я приходив, її діти бігли до мене з радісними криками і обіймали мене, а коли я збирався йти, вони просили мене залишитися.

А одного дня я дізнався, що я був просто для неї ліками після розлучення, простіше кажучи, іграшкою. І вона почала зустрічатися з іншим, з моїм другом з того ж села, що і вона!

Досі не знаю, як я пережив це! Я намагався не показувати своїм виглядом нічого батькам, а ночами плакав перед іконами і просив Бога допомогти мені якось з цим справитися.

Я схуд кілограмів на 10, навіть щоки запали. Маргарита від мого однокласника дізналася, що зі мною відбувається, і дуже вибачалася за те, що так вийшло. Вона зрозуміла, наскільки боляче вона мені зробила, як я її кохав.

А через кілька днів я дізнався, що вона поїхала, кудись до рідні на Західну Україну. Я пізніше хотів її знайти, але з цього нічого не вийшло.

Останній раз, коли я йшов від неї, її старша дочка, досі пам’ятаю її ім’я, Аня, поклала мені в кишеню іграшку, і вона була така сумна, ніби розуміла, що я більше не прийду.

Я вийшов на вулицю і глянув, що в кишені. Це був невеликий іграшковий метелик.

Минуло багато років. Цю іграшку я донині ношу на шиї в пам’ять про Маргариту і її дітей. Більше я її ніколи не бачив.

Я зразковий чоловік для Наталі і щасливий батько… чотирьох дітей.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page