fbpx
життєві історії
У сватів совісті взагалі немає. Ми з чоловіком живемо близько біля Мукачевого, в селі. Всі називають мене жадібною, навіть рідні. Ніхто з них не розуміє, що таке заробляти гроші в сезон. Адже все не так просто як здається з першого погляду! Будиночок наш дістався мені ще від бабусі, хоча у самої вже є внучка.Я так і сіла, почувши прохання дочки. У мене, правда, була на той час вільна задня веранда, але вони на веранді не захотіли, мовляв, прохолодно восени

Всі називають мене жадібною, навіть рідні. Ніхто з них не розуміє, що таке заробляти гроші в сезон.

Дуже хочеться знайти підтримки у тих, хто знає, як йде копійка до копійки, знає ціну грошам і мене зможе зрозуміти. Адже все не так просто як здається з першого погляду! Якщо будуть добрі коментарі, я обов’язково прочитаю їх своїм рідним і знайомим, які зараз мене просто дістають своєю критикою.

Ми з чоловіком живемо близько біля Мукачевого, в селі. Будиночок наш двоповерховий дістався мені ще від бабусі, хоча у самої вже є внучка. Я вклала в нього стільки, що нікому не уявити такий обсяг робіт і кількості грошей. Багато років ми з  чоловіком у вільний час його покращували, власноруч білили, я його обставляла, а чоловік робив прибудови і присадибну ділянку. Все це робили для того, щоб другий поверх здавати відпочиваючим.

На сьогоднішній день наш будинок з трьома кімнатами на кожному поверсі, передною і задньою верандами, широкою мансардою. А ще є два маленьких гостьових будиночка на ділянці, чоловік їх сам з братом збудував. Там кімната з ліжками і шафами і передбанничок: стіл, стільці і плитка. Самі все будували. Колись всього цього не було, а був тільки старий будинок і величезний город.

Ясна річ, що як тільки починається весна, все літо і майже всю осінь приміщення з-абиті відпочиваючими.

Коштує все за різною ціною, але за сезон приносить чималі гроші. До того ж, деякі відпочиваючі просять повний пансіон і платять мені за харчування, щоб самим не готувати. Готувати приходить моя двоюрідна сестра або її мама.

У мене все ще з зими розписано, хто і коли приїде, і скільки буде проживати. Постійно все заповнено. Навіть коли дочка з зятем до нас приїжджали, то ставили намет в городі, а ми з чоловіком їхню донечку брали в свою кімнату. Вони розуміли, що потім ці гроші, зібрані з проживаючих, їм же і дістануться. Не всі, звичайно, але теж чимала частина. І так щороку.

І ось минулої осені, на початку вересня, дзвонить мені дочка: «Мамо, наступного тижня приїдуть мої свекри. Вони дуже хочуть у горах побувати, вже більше 10 років нікуди не виїжджали. До вас дуже просяться. Прийми їх, будь ласка, як слід, знайдіть кімнату. Тільки не думай брати з них гроші за житло. Вони все ж рідня, до того ж пенсіонери, небагаті!».

Я так і сіла. Вони просяться, а мені тепер що робити? Як тепер комусь із людей відмовити? У мене, правда, була на той час вільна задня веранда, але вони на веранді не захотіли, мовляв, прохолодно восени.

Хто мені ці свати? Абсолютно чужі люди. Ми з чоловіком їх тільки один раз бачили, коли їздили на весілля до дочки. Крім пенсії у них тільки один дохід – сват сторожем працює. Зрозуміло, що взяти з них нічого, та й у дочки із зятем просити за їх проживання не стали, самі внучці гроші висилаємо.

До середини осені ще якось крутимося, ну і я багато закаток-заготовок роблю, на це і живемо до квітня-травня. Як прийняти чужих людей без оплати? Я відмовила.

І ось вже кілька місяців минуло, зима закінчується, а я як тоді у вересні для всіх я жадібна стала, так і досі.

Для дочки, для сусідів і друзів, і навіть для чоловіка! Я розумію, він не проти зі сватом чарочку пропустити, ось і радів би їньомух приїзду. Але я переконана, що зробила правильно, бо вони тоді б на голову сіли і весь час без грошей би просилися. Тільки як перед рідними можна виправдатися? Прикро, що з донькою відносини погіршилися.

Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!

You cannot copy content of this page

facebook