У свекрухи моєї Інни Павлівни день народження якраз на Різдво, цього року ще й був ювілей. Вона нам ще кілька місяців тому повідомила, що хоче відзначити скромно, але в ресторані. Мовляв, хоч і такі часи, але життя одне.
От і вирішили ми з чоловіком зробити подарунок його мамі на 60-річчя: взяли на себе всю організацію свят: замовили найдорожчий у місті ресторан на ту кількість гостей, яку вона назвала – 15 чоловік. Ретельно підбирали меню.
А виявилося, що ми її перед всіма «осоромили»!
Ось так і роби добрі справи, тепер я в цьому остаточно переконалася. 7 січня у свекрухи був день народження, 60 років. Як на мене, свято на 15 чоловік – зібралися рідня, друзі, – вдалося якнайкраще.
Всі, коли розходилися, дякували ювілярці і нам, на обличчях гостей сяяли радісні посмішки. Весь спеціально відведений для цього столик був заставлений подарунками, всіяний «конвертиками».
А дома виявилося, що ми її перед всіма «осоромили». Інна Павлявна висловила нам, що їжа була не смачна, всі страви – «совкові».
Ну, одним словом, виставили ми її перед усіма не в кращому світлі, краще б не бралися, чим так все зіпсувати.
Про мене, то прикро, але зате тепер точно такої помилки не повторю. А чоловік взагалі не хоче з мамою розмовляти і спілкуватися. Ну та нічого, Микита відійде. Але наступне свято нехай сама собі влаштовує, я умиваю руки і ні палець об палець у майбутньому, не треба мені потім такої «вдячності».
Автор – Олена К.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.
