У сина і невістки житло – в іпотеці, при чому дуже солідну суму в доларах на перший внесок дали їм ми з чоловіком з умовою, що вони з часом повернуть. Але вони зовсім не економлять! У них зимою свіжі помідори і огірки, червона риба весь час на бутербродах, якусь випічку купують, а ні, щоб невістці самій напекти? І взагалі, можна якийсь час на макаронах і кашках пожити, а вони у Єгипет на свята летять!
Син з невісткою одружилися два роки тому, дітей у них ще не має. Спочатку жили з нами у трикімнатній квартирі, але потім ми всі разом вирішили, що молодятам треба окреме житло.
У них були маленькі збереження після заробітків у Данії, а я продала стареньку бабусину квартиру і теж дала їм гроші, дуже солідну суму в доларах на перший внесок. Ну, а як ще – це ж діти! Тим паче, невістка – сирота, з її боку чекати допомоги нічого.
Але вони пообіцяли відкладати потроху, а коли виплатять іпотеку, знову на кілька місяців кудись гайнути за кордон і віддати нам гроші. Справа в тому, що гроші нам з чоловіком потрібні – в нашій квартирі дуже треба робити ремонт.
Так ось. Взяли вони нове житло в новобудові, двокімнатну квартиру у сусідньому районі. Їм дали іпотеку, бо гарний перший внесок.
І ось минув рік, обов’язковий платіж вони сплачують, але крім цього зверху нічого не відкладають, я в цьому переконана! Тому що такий спосіб життя при їхніх середніх зарплатах просто цього не дозволяє!
Вони зовсім не економлять! У них зимою – свіжі помідори і огірки в холодильнику завжди, червона риба весь час на бутербродах, випічку купують, а ні, щоб невістці самій напекти? І взагалі, можна якийсь час на макаронах і кашках пожити, я так вважаю. Треба розставляти пріоритети і поважати те, що ми пішли їм на зустріч.
А це вже моєму обуренню немає меж: час такий, грошей катма, в боргах по вуха – а вони у Єгипет на свята летять!
Я прийшла, висловила невістці все, що думаю, а син на роботі був. А вона мені:
– Мамо, ну чого Ви? Все повернемо з часом, але живемо всього раз! Квартири й машини з собою не забереш. От Ви де були за своє життя? А підуть у нас діти – вже не зможемо час собі присвятити! Чому Ви такі дріб’язкові?
Я? Дріб’язкова? Ну це вже, знаєте…
Одним словом, з невісткою я взагалі не збираюся спілкуватися, поки вони не віддадуть все до копійки.
Полетіли вони, навіть син до моєї думки недослухався. Ось таку вдячність з їхнього боку маємо… Тож не повторюйте нашу з чоловіком помилку, не допомагайте дітям! Нехай молодь сама собі заробляє, тоді будуть знати ціну грошам, а не грецькі салати всю зиму їсти!
Автор – Олена К.
Спеціально для видання Ibilingua.com.
Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!
