У той день, було це минулого тижня, я купила коробку цукерок і пішла до брата, але ніяк не очікувала, що мене чекатиме така розмова. Богдан – досить багата людина, двокімнатну квартиру вони віддали в оренду переселенцям. Я попросила брата виселити квартирантів і віддати житло племінниці. У них на сніданок бутерброди із сиром, який я ніколи не пробувала

У той день, було це минулого тижня, я купила коробку цукерок і вирушила в гості до брата, але ніяк не очікувала, що мене чекатиме така неприємна розмова.

Мама змалку говорила нам з братом, що ми повинні допомагати один одному. Ми росли разом і завжди добре ладнали. І я була впевнена, що ми виросли зі схожими цінностями. Але нещодавно я зрозуміла, що все не так, як мені здавалося.

Ми із чоловіком живемо досить скромно. Ростимо двох доньок, живемо всі разом у двокімнатній квартирі. Нещодавно старша донька вийшла заміж. Зрозуміло, що в нашій двушці недостатньо місця і для нас, і для молодої сім’ї.

Тому я почала думати, як можна допомогти дітям влаштуватися. У них поки що ніяких нормальних грошей, тільки університет закінчили. І тоді мені спала на думку одна ідея.

Мій брат Богдан – досить багата людина. Вони з дружиною кілька років тому купили розкішну квартиру у центрі. А їхня стара двушка стояла порожня. Їхній єдиний син поїхав за кордон і добре там улаштувався.

Двокімнатну квартиру вони віддали в оренду переселенцям. От я й подумала, що якщо все одно здають чужим людям, то можуть і племінниці допомогти. Все одно для них ті кілька тисяч зовсім не гроші.

У неділю я купила гарну коробку цукерок і вирушила до брата. Я чомусь була впевнена, що брат не відмовиться пустити доньку із зятем пожити у своїй квартирі.

Коли я прийшла, брат із дружиною саме пили каву. У них на сніданок бутерброди із сиром, який я ніколи не пробувала. Ціна там така, що навіть дивитись страшно!

Я без особливих передмов розповіла, з чим прийшла. Але отримала зовсім не ту відповідь, на яку розраховувала. Вони мало не в один голос заявили, що змішувати сім’ю та гроші не варто. Мовляв, квартирантів виставляти вони не збираються, ті люди багато пережили.

З цим ібратик з невісткою і вивели мене з дому, навіть не почастувавши кавою. І так прикро мені стало. Адже в дитинстві я з Богданом ділилася всім, захищала його. А він ось так зі мною вчинив!

Не розумію, як із маминими наставляннями і однаковим вихованням ми виросли такими різними людьми. У них все є, хіба так складно мені трохи допомогти? Більше я ніколи до нього не звернуся, так я собі пообіцяла, нехай будуть щасливі зі своїм сиром.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com

You cannot copy content of this page