У той день ми приїхали до мами Володі всього на кілька годин, більше часу не було.
Але моя дорогенька векруха вирішила, що, приїхавши до неї в гості на дві години, готувати на всіх на тиждень маю я.
– Тобі ж не важко, Оленко? – лагідно запитує зазвичай Поліна Василівна.
Але по-порядку про все. Іноді так хочеться відпочити від жіночих обов’язків, я зараз говорю про готування, прибирання, прання.
Я, наприклад, можу відпочити від усього цього, лише якщо кудись із чоловіком вибираємось на прогулянку відпочити чи в гості.
Ось коли Ви йдете в гості, нехай до друзів чи родичів – все одно, ви ж не припускаєте, що, прийшовши, встанете біля плити і готуватимете на всіх обід?
Я так вихована і звикла до того, що якщо до мене прийшли гості – то я їх обов’язково нагодую, напою і якщо гості заздалегідь повідомили про свій приїзд 0 обов’язково щось спечу ще смачненьке. І не дозволю ні посуд допомогти помити, чи ще щось подібне зробити. Гості мають у мене відпочивати – на те вони й гості, для того я їх і запросила.
І вважаю, що заслуговую такого ж ставлення до себе.
Але останнім часом склалася така ситуація, яка мене зовсім не влаштовує.
Ми нещодавно помирилися зі свекрухою, з якою не спілкувалися понад два роки.
Ну, як помирилися, просто почали спілкуватися знову, з’ясувавши, що наше віддалення було сплановане молодшим її сином, а точніше навіть його дружиною, яка хотіла віддалити мене з чоловіком від батьків. Мабуть, вони вважали, що таким чином зможуть більше грошей витягнути з батьків, намовляючи на нас нісенітниці.
І ось ми з’ясували стосунки та почали знову чудово спілкуватися та їздити в гості одне до одного зі свекрами.
Але якщо я зустрічаю гостей, бо звикла так – з хлібом сіллю і даю їм відпочивати у мене в гостях, то приїхавши до свекрухи, я встаю біля плити і готую на всіх.
Починається з того, що перед нашим приїздом сипляться дзвінки з питаннями, що приготувати до нашого приїзду. Я звичайно кажу, щоб нічого надприродного не готували, ми просто зайдемо відвідати їх. Поп’ємо чай, поговоримо, тому готуйте на свій розсуд, але не переймайтеся особливо.
У результаті ж, приїхавши в гості мені повідомляють, що куплені ось такі продукти і запитують, що краще приготувати. І м’яко так і ненав’язливо мене ставлять до плити готувати на всіх обід чи вечерю. Та ще в такій кількості, що після нашого від’їзду весь тиждень можна спокійно жити і не морочитися з готуванням.
Добре, якщо ми приїхали з ночівлею або на вихідні в гості – мені не складно приготувати, тим більше, мені потрібно нагодувати чоловіка, зрештою.
Але коли ми після того, як зробили всі справи свої і заїхали до батьків чоловіка побачитися на кілька годин, я вважаю, м’яко кажучи, трохи неправильним таке ставлення.
Та й свекр хороший, до мого приїзду обов’язково накупить м’яса, щоб я приготувала йому щось, що він любить, бо як готує дружина, йому не подобається.
Сказати на пряму, що втомилася і не хочу готувати за обставин, що склалися, я не можу. Все-таки крихкий мир, що запанував у нас зараз, не хочеться руйнувати. Та й виходить так у неї чудово і спритно, ніби готувати починає вона і вже через 5 хвилин вона сидить відпочиває біля вікна, а я стою біля плити.
Всі натяки мого Володі про те, що його мама добре влаштувалася і переклала свої обов’язки на мене – повз вуха.
Не те що мені важко приготувати – але й відпочити мені теж хочеться і хочеться розслабитися.
Як змінити ситуацію, що склалася, не нашкодивши відносинам – не увляю.
Ось і вчора – заїхали на дві години, а наготувати мені довелося відро борщу і котлет насмажити. От воно мені треба, скажіть.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com.
