fbpx
життєві історії
У цьому Анатолій – сім’янин від Бога. Надійності в ньому, як у танку, і любить свою Маргариту, як мало хто у наш час. Ну і тепер через знайдені чоловічі шкарпетки розлучатися, чи що? Ну, ми як годиться, стіл накрили, чекаємо. – Ви що, що сталося? Маргарита нам целофановий кульок простягає

Через знайдені чоловічі шкарпетки розлучатися, чи що?

Є у нас із дружиною така сімейна пара друзів – Толік та Рита. В інституті навчалися разом, майже одночасно побралися, народжували дівчата наші з різницею у місяць – словом, вже років 10 не розлий вода.

У цьому Анатолій – сім’янин від Бога. Надійності в ньому, як у танку, і любить свою Маргариту, як мало хто у наш час. І ось вони зібралися переїжджати на нову квартиру. А ми їм коробки свої великі віддали – міцні, самі ними користувалися, коли квартиру купували та речі пакували.

Але щось у них там затяглося, і переїзд відбувся лише за місяць. І тільки вони заселилися і речі розпакували – дзвонить увечері Рита, проситься з чоловіком у гості.

Ну, ми як годиться, стіл накрили, чекаємо. З’являються вони – похмурі, як хмара, у Рити на обличчі сльози, а Толік насуплений, ми його таким ніколи не бачили. Питаємо:

– Ви що, що сталося?

Маргарита нам целофановий кульок простягає, в якому шкарпетки чоловічі лежать, і каже, дивлячись на дружину мою:

– Ми вам носки принесли з вашої коробки. Ледве не розлучилися через них! Коли речі з ваших коробок розбирали, мій Толік їх на дні знайшов. І одразу на мене – звідки, мовляв, та що ж ти мужиків у хату водила, доки я на вахті заробляв! А я ж його люблю, і в думках ніколи змінити б не посміла! Ледве заспокоїлися, коли я зрозуміла і йому насилу пояснила, що вони просто в коробці завалялися вашій а ми ж її не перевіряли – ось поверх просто своїх шмоток і накидали!

Тут і Толік почав вибачатися:

– Та я вже зрозумів усе, Ритусю моя рідна! Ну прости! Та я тобі все що хочеш! Місяць із неба!

– Краще плитку давай нову на кухню купимо.

Ось мудрості Маргариті, звичайно, не позичати. Вміє вона навіть у важких ситуаціях емоції сховати, в розпач не впадати, розумні пояснення знаходити, і зла потім теж не тримати за такі звинувачення та сутички.

Коротко кажучи, ми посиділи добре, і пішли вони вже в хорошому настрої. Щасливі.

А шкарпетки ми ті, звичайно, викинули. Я шовкових зроду не носив – тільки навіщо таку сім’ю через це руйнувати? Друзі ж наші хороші.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з відкритих джерел, Ibilingua.com.