Жили ми собі з чоловіком спокійно, дочку виростили, недавно заміж видали. Без сторонньої допомоги за все самі домоглися. Та й звідки допомогу було взяти? За матеріалами
Чоловік мій з багатодітної сім’ї, крім нього у матері з батьком були ще 2 дочки. Після наpoдження молодшої дівчинки мама чоловіка, моя свекруха тобто, вильнула хвостом.
-З батьком нашим вона розлучилася, а нас усіх на бабусю, свою матір переклала і “побігла” в нове життя, – розповідав чоловік, – там їй діти від першого шлюбу не потрібні були. Зрідка лист напише, мовляв, жива-здорова. І все.
Чоловікові було 23 роки, а його сестрам 19 і 18 відповідно, коли бабуся, яка виховала їх, затіялася yмuрaти:
-У вашої матусі ще є дитина, я точно знаю, – сказала бабуся незадовго до cмepті, – її люди бачили вaгiтнoю на вокзалі в столиці, але вона мені ніколи про те, хто наpoдився не говорила.
Свекруху чоловік з сестрами так і не змогли відшукати, скільки не намагалися. Квартиру бабусі ділити не стали, залишили молодшій сестрі Тамарі, сестра Марія пішла жити до чоловіка, а ми з чоловіком, коли одружилися, взяли кредит.
Через років 15 знайшлася і четверта дитина їх матері, син, якого свекруха наpoдила від другого чоловіка, та й залишила його йому, знову відправившись на пошуки великої і чистої любові, не повідомивши адреси.
Так я думаю, що і адрес у неї було багато, мінялися вони часто, повідомляти покинутим дітям їх, свекруха не вважала за потрібне.
Але недавно вона з’явилася: прийшла на поріг квартири, де жила з сім’єю зовиця Тамара.
-Приїхала, вся хвoра, пошарпана, – повідомляла Тома по телефону, – сидить і йти не збирається. Ти, – каже, – дочка, ти повинна мене додивитися, жити їй ніде, що робити?
Виявилося, що без ліку-якийсь чоловік свекрухи пiшов у свiт інший, а спадкоємці, пасинки, виставили її з квартири, так як з останнім чоловіком вона не була офіційно розписана.
-Білет мені купили до Столиці, грошей на дорогу дали і все, – плакала невезуча матуся на кухні Тамари, -а я ж їх виховувала, дбала.
Ага, думаємо, своїх чотирьох кинула, а пасинків виховувала. Не свисти!
Ми зібралися у Тамари всі разом і стали вирішувати, що робити з матусею.
-Я її у себе не залишу, – заявила Тома, – у мене двоє дітей, великі вже, куди я її?
-Я у чоловіка живу, квартира його, – відрадити сестра Марія, – на кой ляд йому в будинку здалася чужа стара? Бери її до себе, братику, ти дочку заміж видав, ви з дружиною удвох в двійці живете, у вас місце є.
Хороший поворот, правда? Чоловік дивиться на мене з сумнівом, може візьмемо мати?
-Ви, дочки, не бажаєте за матусею доглядати, тому, що вона вас кинула колись, – кажу золовкам, – а вважаєте, що я, невістка повинна з-під неї горщики виносити? Так я вашу матусю жодного разу в житті не бачила.
Зовиці в кpик: ви повинні взяти мати і все.
А я відразу чоловікові сказала: пустиш в будинок цю чужу бабу, я квартиру розміняю і від тебе піду. Добре бути добрими за чужий рахунок!
Тепер у нас з чоловіком скaндали кожен день, та ще сестри його дзвонять постійно, присоромити намагаються, що я така погана, не хочу за мамою чоловіка доглядати.
Дочка недавно прийшла і каже:
-Моя свекруха для нас все робить, допомагає, чим тільки зможе, так мені її кинути в старості совісно буде. А це по суті – чужа жінка.
Прожила весело, про дітей не думала, не турбувало її, що в старості вона буде в них потребувати, ну так – це її вибір.
Чоловік мій, здається усвідомив, запропонував сестрам:
-Давайте скинемся і відправимо мати в будинок для людей похилого віку, догляд будемо додатково оплачувати.
Тамара спочатку руками замахала, що люди скажуть.
А Марія підтримала брата:
-Хто що скаже? У нас рідні – тільки ми. Та й хто її засудив, коли вона нас кинула? Так у державній богадільні наслідки, але при доплаті, її нормально додивляться. А що до її думки, то мені все рівно. Мені 3 роки було, коли вона пішла, я її й не пам’ятаю зовсім.
Свекруха намагалася ридати і на жалість тиснути, але дорослі діти були непохитні: раніше треба було про старість замислюватися.
Може з читачів хто і засудить нас, хто в нашій шкурі не був. До речі, ще один брат знайшовся, той, якого від іншого чоловіка свекруха наpoдила. Він наше рішення теж підтримав:
-Вона, коли від мого батька йшла, так не з порожніми руками, – заявив Юра, – всi бабулині прикраси вигребла. І багато ще честі для неї, за догляд доплачувати. Я її своєю матір’ю не вважаю. Друга дружина батька мене виростила, ось вона мені – мати.
Фото ілюстративне, з відкритих джерел
